№22/256608-еп
Прошу присвоїти звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ за героїчну загибель під час виконання бойового завдання
Автор (ініціатор): Горбатюк Тамара Сергіївна
Дата оприлюднення: 05 грудня 2025
ПЕТИЦІЯ
про присвоєння звання Герой України (посмертно)
Горбатюку Андрію Андрійовичу (позивний «Електрик»)
Шановний пане Президенте України!
Я, Горбатюк Даніїл Андрійович, син загиблого Захисника України, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму батькові —
Горбатюку Андрію Андрійовичу, позивний «Електрик»,
почесне та найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій тато народився 15 квітня 1991 року в селі Казавчин. З дитинства був сильним, самостійним, наполегливим. Навчався у Казавчинській школі (1997–2006 рр.), після чого вступив до навчального закладу в місті Умань, де обрав професію кухаря. Однак у 2009 році він зробив свідомий і мужній вибір — став до лав Збройних Сил України.
У 2011 році тато вперше став батьком — народився я, його старший син. У 2015 році він підписав контракт та вирушив у зону АТО, де півтора року гідно виконував обов’язки механіка-водія.
У 2019 році тато вдруге одружився, а у 2020 році у нього народився ще один син.
У цивільному житті він був надзвичайно працьовитим, майстром на всі руки, не боявся жодної роботи. Любив життя, сім’ю, риболовлю, мотоцикли, завжди знаходив вихід із будь-якої складної ситуації.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації тато без жодних вагань знову став на захист України. Він проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, обіймав посаду начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки. Брав активну участь у бойових діях на Херсонському, Донецькому та Харківському напрямках, стояв на захисті Нової Каховки. За час служби був нагороджений медалями та відзнаками.
30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богуславка, Ізюмського району, Харківської області, серце мого батька зупинилося назавжди…
Йому було лише 33 роки.
Він віддав своє життя за свободу України, за майбутнє своїх дітей, за право українців жити у вільній державі.
Для мене він — найкращий тато.
Для України — справжній Герой.
У зв’язку з викладеним вище ПРОШУ:
Розглянути питання про присвоєння Горбатюку Андрію Андрійовичу почесного звання “Герой України” (посмертно) як найвищої державної відзнаки за його мужність, самопожертву та відданість українському народові.
Це буде гідним вшануванням його подвигу та великою підтримкою для всієї нашої родини.
З повагою,
Горбатюк Даніїл Андрійович,
син загиблого Захисника України.
про присвоєння звання Герой України (посмертно)
Горбатюку Андрію Андрійовичу (позивний «Електрик»)
Шановний пане Президенте України!
Я, Горбатюк Даніїл Андрійович, син загиблого Захисника України, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму батькові —
Горбатюку Андрію Андрійовичу, позивний «Електрик»,
почесне та найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій тато народився 15 квітня 1991 року в селі Казавчин. З дитинства був сильним, самостійним, наполегливим. Навчався у Казавчинській школі (1997–2006 рр.), після чого вступив до навчального закладу в місті Умань, де обрав професію кухаря. Однак у 2009 році він зробив свідомий і мужній вибір — став до лав Збройних Сил України.
У 2011 році тато вперше став батьком — народився я, його старший син. У 2015 році він підписав контракт та вирушив у зону АТО, де півтора року гідно виконував обов’язки механіка-водія.
У 2019 році тато вдруге одружився, а у 2020 році у нього народився ще один син.
У цивільному житті він був надзвичайно працьовитим, майстром на всі руки, не боявся жодної роботи. Любив життя, сім’ю, риболовлю, мотоцикли, завжди знаходив вихід із будь-якої складної ситуації.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації тато без жодних вагань знову став на захист України. Він проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, обіймав посаду начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки. Брав активну участь у бойових діях на Херсонському, Донецькому та Харківському напрямках, стояв на захисті Нової Каховки. За час служби був нагороджений медалями та відзнаками.
30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богуславка, Ізюмського району, Харківської області, серце мого батька зупинилося назавжди…
Йому було лише 33 роки.
Він віддав своє життя за свободу України, за майбутнє своїх дітей, за право українців жити у вільній державі.
Для мене він — найкращий тато.
Для України — справжній Герой.
У зв’язку з викладеним вище ПРОШУ:
Розглянути питання про присвоєння Горбатюку Андрію Андрійовичу почесного звання “Герой України” (посмертно) як найвищої державної відзнаки за його мужність, самопожертву та відданість українському народові.
Це буде гідним вшануванням його подвигу та великою підтримкою для всієї нашої родини.
З повагою,
Горбатюк Даніїл Андрійович,
син загиблого Захисника України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Маліченко Лілія Леонідівна
05 грудня 2025
2.
Ясинська Зоя Іванівна
05 грудня 2025
3.
Житнік Олена Сергіївна
05 грудня 2025
4.
Кулеба Віта Ігорівна
05 грудня 2025
5.
Галістян Ірина Володимирівна
05 грудня 2025
6.
Підгорняк Юліана В'ячеславівна
05 грудня 2025
7.
Килимник Юлія Сергіївна
05 грудня 2025
8.
Омельченко Марина Данилівна
05 грудня 2025
9.
Кащук Лілія Романівна
05 грудня 2025
10.
Бродська Жанна Василівна
05 грудня 2025
11.
Волков Станіслав Іванович
05 грудня 2025
12.
Ярмошик Павло Сергійович
05 грудня 2025
13.
Малендевич Ірина Богданівна
05 грудня 2025
14.
Голуб Ірина Василівна
05 грудня 2025
15.
Кузема Марина Валеріївна
05 грудня 2025
16.
Сікора Наталя Вікторівна
05 грудня 2025
17.
Найдьонова Тетяна Віталіївна
05 грудня 2025
18.
Карпець Надія Антонівна
05 грудня 2025
19.
Литвиненко Наталія Миколаївна
05 грудня 2025
20.
Костюк Владислав Васильович
05 грудня 2025
21.
Шипович Мар'яна Іванівна
05 грудня 2025
22.
Білик Надія Василівна
05 грудня 2025
23.
Хімчак Василина Іванівна
05 грудня 2025
24.
Байдюк Наталія Віталіївна
05 грудня 2025
25.
Клевака Віта Вікторівна
05 грудня 2025
26.
Купренко Олеся Сананівна
05 грудня 2025
27.
Ткачук Надія Володимирівна
05 грудня 2025
28.
Руда Ольга Юріївна
05 грудня 2025
29.
Шевченко Яна Валеріївна
05 грудня 2025
30.
Нищук Лариса Василівна
05 грудня 2025
200
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 90 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.