№22/256608-еп
Прошу присвоїти звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю ЗСУ за героїчну загибель під час виконання бойового завдання
Автор (ініціатор): Горбатюк Тамара Сергіївна
Дата оприлюднення: 05 грудня 2025
ПЕТИЦІЯ
про присвоєння звання Герой України (посмертно)
Горбатюку Андрію Андрійовичу (позивний «Електрик»)
Шановний пане Президенте України!
Я, Горбатюк Даніїл Андрійович, син загиблого Захисника України, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму батькові —
Горбатюку Андрію Андрійовичу, позивний «Електрик»,
почесне та найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій тато народився 15 квітня 1991 року в селі Казавчин. З дитинства був сильним, самостійним, наполегливим. Навчався у Казавчинській школі (1997–2006 рр.), після чого вступив до навчального закладу в місті Умань, де обрав професію кухаря. Однак у 2009 році він зробив свідомий і мужній вибір — став до лав Збройних Сил України.
У 2011 році тато вперше став батьком — народився я, його старший син. У 2015 році він підписав контракт та вирушив у зону АТО, де півтора року гідно виконував обов’язки механіка-водія.
У 2019 році тато вдруге одружився, а у 2020 році у нього народився ще один син.
У цивільному житті він був надзвичайно працьовитим, майстром на всі руки, не боявся жодної роботи. Любив життя, сім’ю, риболовлю, мотоцикли, завжди знаходив вихід із будь-якої складної ситуації.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації тато без жодних вагань знову став на захист України. Він проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, обіймав посаду начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки. Брав активну участь у бойових діях на Херсонському, Донецькому та Харківському напрямках, стояв на захисті Нової Каховки. За час служби був нагороджений медалями та відзнаками.
30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богуславка, Ізюмського району, Харківської області, серце мого батька зупинилося назавжди…
Йому було лише 33 роки.
Він віддав своє життя за свободу України, за майбутнє своїх дітей, за право українців жити у вільній державі.
Для мене він — найкращий тато.
Для України — справжній Герой.
У зв’язку з викладеним вище ПРОШУ:
Розглянути питання про присвоєння Горбатюку Андрію Андрійовичу почесного звання “Герой України” (посмертно) як найвищої державної відзнаки за його мужність, самопожертву та відданість українському народові.
Це буде гідним вшануванням його подвигу та великою підтримкою для всієї нашої родини.
З повагою,
Горбатюк Даніїл Андрійович,
син загиблого Захисника України.
про присвоєння звання Герой України (посмертно)
Горбатюку Андрію Андрійовичу (позивний «Електрик»)
Шановний пане Президенте України!
Я, Горбатюк Даніїл Андрійович, син загиблого Захисника України, звертаюся до Вас із проханням присвоїти моєму батькові —
Горбатюку Андрію Андрійовичу, позивний «Електрик»,
почесне та найвище державне звання — Герой України (посмертно).
Мій тато народився 15 квітня 1991 року в селі Казавчин. З дитинства був сильним, самостійним, наполегливим. Навчався у Казавчинській школі (1997–2006 рр.), після чого вступив до навчального закладу в місті Умань, де обрав професію кухаря. Однак у 2009 році він зробив свідомий і мужній вибір — став до лав Збройних Сил України.
У 2011 році тато вперше став батьком — народився я, його старший син. У 2015 році він підписав контракт та вирушив у зону АТО, де півтора року гідно виконував обов’язки механіка-водія.
У 2019 році тато вдруге одружився, а у 2020 році у нього народився ще один син.
У цивільному житті він був надзвичайно працьовитим, майстром на всі руки, не боявся жодної роботи. Любив життя, сім’ю, риболовлю, мотоцикли, завжди знаходив вихід із будь-якої складної ситуації.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації тато без жодних вагань знову став на захист України. Він проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, обіймав посаду начальника електростанції відділення технічного обслуговування автомобільної техніки. Брав активну участь у бойових діях на Херсонському, Донецькому та Харківському напрямках, стояв на захисті Нової Каховки. За час служби був нагороджений медалями та відзнаками.
30 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Богуславка, Ізюмського району, Харківської області, серце мого батька зупинилося назавжди…
Йому було лише 33 роки.
Він віддав своє життя за свободу України, за майбутнє своїх дітей, за право українців жити у вільній державі.
Для мене він — найкращий тато.
Для України — справжній Герой.
У зв’язку з викладеним вище ПРОШУ:
Розглянути питання про присвоєння Горбатюку Андрію Андрійовичу почесного звання “Герой України” (посмертно) як найвищої державної відзнаки за його мужність, самопожертву та відданість українському народові.
Це буде гідним вшануванням його подвигу та великою підтримкою для всієї нашої родини.
З повагою,
Горбатюк Даніїл Андрійович,
син загиблого Захисника України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гуменна Мар'яна Василівна
08 лютого 2026
2.
Паламарчук Валентина Миколаївна
08 лютого 2026
3.
Олійник Марія Василівна
08 лютого 2026
4.
Болфінова Віта Василівна
08 лютого 2026
5.
Мазурок Борис Юрійович
08 лютого 2026
6.
Куліш Сергій Михайлович
08 лютого 2026
7.
Залужна Катерина Юріївна
08 лютого 2026
8.
Рєзнікова Альона Ігорівна
07 лютого 2026
9.
Самилова Тетяна Миронівна
07 лютого 2026
10.
Березенська Оксана Сергіївна
07 лютого 2026
11.
Ігнацінська Лілія Володимирівна
07 лютого 2026
12.
Сауляк Валентина Михайлівна
07 лютого 2026
13.
Лещенко Віта Іванівна
07 лютого 2026
14.
Станіслав Юлія Іванівна
06 лютого 2026
15.
Баліцька Алла Іванівна
06 лютого 2026
16.
Данильченко Вікторія Вікторівна
06 лютого 2026
17.
Вирлан Лариса Вікторівна
06 лютого 2026
18.
Чуніхіна Оксана Леонідівна
05 лютого 2026
19.
Курманська Ірина Валеріївна
05 лютого 2026
20.
Теодорович Руслана Русланівна
05 лютого 2026
21.
Білостоцька Світлана Віталіївна
05 лютого 2026
22.
Давидчик Вероніка Русланівна
05 лютого 2026
23.
Фолюш Наталія Володимирівна
05 лютого 2026
24.
Карпіченко Вікторія Савеліївна
05 лютого 2026
25.
Ярмоленко Ірина Леонідівна
05 лютого 2026
26.
Мінко Тетяна Володимирівна
05 лютого 2026
27.
Шульга Олена Олександрівна
05 лютого 2026
28.
Стецюк Юлія Леонідівна
05 лютого 2026
29.
Вовк Оксана Іванівна
04 лютого 2026
30.
Шеленко Людмила Йосифівна
04 лютого 2026
2481
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 25 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.