№22/256696-еп
Шановний пане президенте України, звертаюсь до вас з проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму синові - лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
Автор (ініціатор): Білоусова Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 08 грудня 2025
Щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
старшому лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
від матері — Білоусової Катерини Миколаївни
Я, Білоусова Катерина Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича, звертаюся до Вас з болем у серці та щирим проханням — присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Андрій з юності мріяв служити Україні. Він свідомо обрав шлях захисника, вірив у нашу державу, у свободу, у перемогу. У найтяжчі часи він не шукав легкого шляху — він хотів бути там, де найбільше потрібен. Він говорив: «Мамо, це моя земля, я мушу її захищати».
01 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покаляне Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області, по бойовому автомобілю Roshel, у якому перебував мій син, ворог завдав удару дроном-камікадзе.
Андрій отримав тяжкі поранення. Побратими боролися за його життя, надавали домедичну допомогу та евакуювали його під обстрілами.
Але близько 21:00, у стабілізаційному пункті, лікарі констатували смерть мого єдиного сина.
На момент загибелі він служив на посаді
начальника другого вогневого відділення прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
За життя Андрій був нагороджений:
• Відзнакою «Відмінний прикордонник»
• Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Він завжди був першим там, де важко. Він прикривав побратимів, не ховався за чужі спини, служив чесно і самовіддано.
Мій син до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед народом України.
Я прошу розглянути питання про присвоєння старшому лейтенанту Плехову Андрію Олеговичу найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це визнання не поверне мені сина, але воно вшанує його життя, його подвиг та його любов до Батьківщини.
І стане символом для тих, хто продовжує боротьбу.
З повагою та болем у серці,
Білоусова Катерина Миколаївна,
мати загиблого старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича
старшому лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
від матері — Білоусової Катерини Миколаївни
Я, Білоусова Катерина Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича, звертаюся до Вас з болем у серці та щирим проханням — присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Андрій з юності мріяв служити Україні. Він свідомо обрав шлях захисника, вірив у нашу державу, у свободу, у перемогу. У найтяжчі часи він не шукав легкого шляху — він хотів бути там, де найбільше потрібен. Він говорив: «Мамо, це моя земля, я мушу її захищати».
01 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покаляне Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області, по бойовому автомобілю Roshel, у якому перебував мій син, ворог завдав удару дроном-камікадзе.
Андрій отримав тяжкі поранення. Побратими боролися за його життя, надавали домедичну допомогу та евакуювали його під обстрілами.
Але близько 21:00, у стабілізаційному пункті, лікарі констатували смерть мого єдиного сина.
На момент загибелі він служив на посаді
начальника другого вогневого відділення прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
За життя Андрій був нагороджений:
• Відзнакою «Відмінний прикордонник»
• Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Він завжди був першим там, де важко. Він прикривав побратимів, не ховався за чужі спини, служив чесно і самовіддано.
Мій син до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед народом України.
Я прошу розглянути питання про присвоєння старшому лейтенанту Плехову Андрію Олеговичу найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це визнання не поверне мені сина, але воно вшанує його життя, його подвиг та його любов до Батьківщини.
І стане символом для тих, хто продовжує боротьбу.
З повагою та болем у серці,
Білоусова Катерина Миколаївна,
мати загиблого старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Шевченко Ярослав Васильович
27 грудня 2025
2.
Пелехата-Леськів Любомира Михайлівна
27 грудня 2025
3.
Соколовська Олена Василівна
27 грудня 2025
4.
Кравець Анастасія Дмитрівна
27 грудня 2025
5.
Герасимова Ірина Олександрівна
27 грудня 2025
6.
Коротич Оксана Володимирівна
27 грудня 2025
7.
Швець Олеся Юріївна
27 грудня 2025
8.
Богдан Софія Валеріївна
27 грудня 2025
9.
Князь Марія Юріївна
27 грудня 2025
10.
Степанова Каріна Сергіївна
27 грудня 2025
11.
Грубріна Анжела Олегівна
27 грудня 2025
12.
Омельченко Ольга Сергіївна
27 грудня 2025
13.
Оніщук Юлія Олександрівна
27 грудня 2025
14.
Паламар Вікторія Русланівна
27 грудня 2025
15.
Ништа Ярослав Русланович
27 грудня 2025
16.
Ковтонюк Тетяна Олександрівна
27 грудня 2025
17.
Савоськіна Анна Михайлівна
27 грудня 2025
18.
Сокоть Ростислав Володимирович
27 грудня 2025
19.
Засядько Галина Сергіївна
27 грудня 2025
20.
Черній Олена Віталіївна
27 грудня 2025
21.
Остапенко Ольга Іванівна
27 грудня 2025
22.
Пронюк Ольга Миколаївна
27 грудня 2025
23.
Голобородько Валентин Миколайович
27 грудня 2025
24.
Лисак Ольга Михайлівна
27 грудня 2025
25.
Лех Галина Йосипівна
27 грудня 2025
26.
Никитенко Вікторія Вікторівна
27 грудня 2025
27.
Редька Ольга Миколаївна
27 грудня 2025
28.
Матіюк Юлія Миколаївна
27 грудня 2025
29.
Войтович Іванна Сергіївна
27 грудня 2025
30.
Сазіна Валентина Павлівна
27 грудня 2025
4279
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 71 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.