№22/256696-еп
Шановний пане президенте України, звертаюсь до вас з проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму синові - лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
Автор (ініціатор): Білоусова Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 08 грудня 2025
Щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
старшому лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
від матері — Білоусової Катерини Миколаївни
Я, Білоусова Катерина Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича, звертаюся до Вас з болем у серці та щирим проханням — присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Андрій з юності мріяв служити Україні. Він свідомо обрав шлях захисника, вірив у нашу державу, у свободу, у перемогу. У найтяжчі часи він не шукав легкого шляху — він хотів бути там, де найбільше потрібен. Він говорив: «Мамо, це моя земля, я мушу її захищати».
01 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покаляне Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області, по бойовому автомобілю Roshel, у якому перебував мій син, ворог завдав удару дроном-камікадзе.
Андрій отримав тяжкі поранення. Побратими боролися за його життя, надавали домедичну допомогу та евакуювали його під обстрілами.
Але близько 21:00, у стабілізаційному пункті, лікарі констатували смерть мого єдиного сина.
На момент загибелі він служив на посаді
начальника другого вогневого відділення прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
За життя Андрій був нагороджений:
• Відзнакою «Відмінний прикордонник»
• Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Він завжди був першим там, де важко. Він прикривав побратимів, не ховався за чужі спини, служив чесно і самовіддано.
Мій син до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед народом України.
Я прошу розглянути питання про присвоєння старшому лейтенанту Плехову Андрію Олеговичу найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це визнання не поверне мені сина, але воно вшанує його життя, його подвиг та його любов до Батьківщини.
І стане символом для тих, хто продовжує боротьбу.
З повагою та болем у серці,
Білоусова Катерина Миколаївна,
мати загиблого старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича
старшому лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
від матері — Білоусової Катерини Миколаївни
Я, Білоусова Катерина Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича, звертаюся до Вас з болем у серці та щирим проханням — присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Андрій з юності мріяв служити Україні. Він свідомо обрав шлях захисника, вірив у нашу державу, у свободу, у перемогу. У найтяжчі часи він не шукав легкого шляху — він хотів бути там, де найбільше потрібен. Він говорив: «Мамо, це моя земля, я мушу її захищати».
01 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покаляне Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області, по бойовому автомобілю Roshel, у якому перебував мій син, ворог завдав удару дроном-камікадзе.
Андрій отримав тяжкі поранення. Побратими боролися за його життя, надавали домедичну допомогу та евакуювали його під обстрілами.
Але близько 21:00, у стабілізаційному пункті, лікарі констатували смерть мого єдиного сина.
На момент загибелі він служив на посаді
начальника другого вогневого відділення прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
За життя Андрій був нагороджений:
• Відзнакою «Відмінний прикордонник»
• Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Він завжди був першим там, де важко. Він прикривав побратимів, не ховався за чужі спини, служив чесно і самовіддано.
Мій син до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед народом України.
Я прошу розглянути питання про присвоєння старшому лейтенанту Плехову Андрію Олеговичу найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це визнання не поверне мені сина, але воно вшанує його життя, його подвиг та його любов до Батьківщини.
І стане символом для тих, хто продовжує боротьбу.
З повагою та болем у серці,
Білоусова Катерина Миколаївна,
мати загиблого старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Янишенко Орислава Іванівна
11 лютого 2026
2.
Лебедєв Георгій Євгенович
11 лютого 2026
3.
Телюк Ірина Василівна
11 лютого 2026
4.
Кулик Юлія Миколаївна
11 лютого 2026
5.
Чабря Наталія Тарасівна
11 лютого 2026
6.
Ридзель Юлія Сергіївна
11 лютого 2026
7.
Шишацька Наталія Василівна
11 лютого 2026
8.
Мазур Роман Анатолійович
11 лютого 2026
9.
Білоус Ірина Валентинівна
10 лютого 2026
10.
Левкович Тетяна Володимирівна
10 лютого 2026
11.
Сладка Юлія Володимирівна
10 лютого 2026
12.
Борисова Яна Олександрівна
10 лютого 2026
13.
Іванченко Анна Леонтіївна
10 лютого 2026
14.
Молдавчук Іван Юрійович
10 лютого 2026
15.
Маркович Марина Миколаївна
10 лютого 2026
16.
Лащенко Наталія Валентинівна
09 лютого 2026
17.
Гайдучин Олена Володимирівна
09 лютого 2026
18.
Чонка Тетяна Володимирівна
09 лютого 2026
19.
Злобіна Дар'я Сергіївна
09 лютого 2026
20.
Островська Оксана Броніславівна
09 лютого 2026
21.
Барабановська Оксана Анатоліївна
09 лютого 2026
22.
Сергієнко Анастасія Сергіївна
08 лютого 2026
23.
Станіслав Юлія Іванівна
08 лютого 2026
24.
Сугак Галина Григорівна
08 лютого 2026
25.
Олійник Марія Василівна
08 лютого 2026
26.
Болфінова Віта Василівна
08 лютого 2026
27.
Задубинна Віта Володимирівна
08 лютого 2026
28.
Мазурок Борис Юрійович
08 лютого 2026
29.
Ключко Лілія Вікторівна
08 лютого 2026
30.
Карнаухова Оксана Олегівна
08 лютого 2026
6120
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 25 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.