№22/256696-еп
Шановний пане президенте України, звертаюсь до вас з проханням розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) моєму синові - лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
Автор (ініціатор): Білоусова Катерина Миколаївна
Дата оприлюднення: 08 грудня 2025
Щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
старшому лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
від матері — Білоусової Катерини Миколаївни
Я, Білоусова Катерина Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича, звертаюся до Вас з болем у серці та щирим проханням — присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Андрій з юності мріяв служити Україні. Він свідомо обрав шлях захисника, вірив у нашу державу, у свободу, у перемогу. У найтяжчі часи він не шукав легкого шляху — він хотів бути там, де найбільше потрібен. Він говорив: «Мамо, це моя земля, я мушу її захищати».
01 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покаляне Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області, по бойовому автомобілю Roshel, у якому перебував мій син, ворог завдав удару дроном-камікадзе.
Андрій отримав тяжкі поранення. Побратими боролися за його життя, надавали домедичну допомогу та евакуювали його під обстрілами.
Але близько 21:00, у стабілізаційному пункті, лікарі констатували смерть мого єдиного сина.
На момент загибелі він служив на посаді
начальника другого вогневого відділення прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
За життя Андрій був нагороджений:
• Відзнакою «Відмінний прикордонник»
• Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Він завжди був першим там, де важко. Він прикривав побратимів, не ховався за чужі спини, служив чесно і самовіддано.
Мій син до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед народом України.
Я прошу розглянути питання про присвоєння старшому лейтенанту Плехову Андрію Олеговичу найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це визнання не поверне мені сина, але воно вшанує його життя, його подвиг та його любов до Батьківщини.
І стане символом для тих, хто продовжує боротьбу.
З повагою та болем у серці,
Білоусова Катерина Миколаївна,
мати загиблого старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича
старшому лейтенанту ПЛЕХОВУ Андрію Олеговичу
від матері — Білоусової Катерини Миколаївни
Я, Білоусова Катерина Миколаївна, мати загиблого військовослужбовця старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича, звертаюся до Вас з болем у серці та щирим проханням — присвоїти моєму синові звання Героя України (посмертно).
Мій Андрій з юності мріяв служити Україні. Він свідомо обрав шлях захисника, вірив у нашу державу, у свободу, у перемогу. У найтяжчі часи він не шукав легкого шляху — він хотів бути там, де найбільше потрібен. Він говорив: «Мамо, це моя земля, я мушу її захищати».
01 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Покаляне Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області, по бойовому автомобілю Roshel, у якому перебував мій син, ворог завдав удару дроном-камікадзе.
Андрій отримав тяжкі поранення. Побратими боролися за його життя, надавали домедичну допомогу та евакуювали його під обстрілами.
Але близько 21:00, у стабілізаційному пункті, лікарі констатували смерть мого єдиного сина.
На момент загибелі він служив на посаді
начальника другого вогневого відділення прикордонної мінометної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
За життя Андрій був нагороджений:
• Відзнакою «Відмінний прикордонник»
• Орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Він завжди був першим там, де важко. Він прикривав побратимів, не ховався за чужі спини, служив чесно і самовіддано.
Мій син до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед народом України.
Я прошу розглянути питання про присвоєння старшому лейтенанту Плехову Андрію Олеговичу найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно).
Це визнання не поверне мені сина, але воно вшанує його життя, його подвиг та його любов до Батьківщини.
І стане символом для тих, хто продовжує боротьбу.
З повагою та болем у серці,
Білоусова Катерина Миколаївна,
мати загиблого старшого лейтенанта Плехова Андрія Олеговича
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Сіробаба Юлія Григорівна
08 березня 2026
2.
Кривошей Тетяна Віталіївна
08 березня 2026
3.
Остапів Зоряна Василівна
08 березня 2026
4.
Бойко Марта Михайлівна
08 березня 2026
5.
Валько Наталія Валеріївна
08 березня 2026
6.
Андроненко Олександр Миколайович
08 березня 2026
7.
Лаврик Андріана Андріївна
08 березня 2026
8.
Кондратьєва Аліна Володимирівна
08 березня 2026
9.
Лисецька Марина Олександрівна
07 березня 2026
10.
Голембівська Ірина Романівна
07 березня 2026
11.
Медвідь Любов Володимирівна
07 березня 2026
12.
Фізер Віталіна Олексіївна
07 березня 2026
13.
Сарнавська Ольга Василівна
07 березня 2026
14.
Нефьодова Надія Григорівна
07 березня 2026
15.
Вітковська Тетяна Василівна
07 березня 2026
16.
Мірошниченко Юлія Юріївна
07 березня 2026
17.
Ясниський Орест Іванович
07 березня 2026
18.
Тиндик Анастасія Володимирівна
07 березня 2026
19.
Неміш Богдан Мирославович
07 березня 2026
20.
Арсенідзе Любов Володимирівна
07 березня 2026
21.
Климко Галина Михайлівна
07 березня 2026
22.
Щудло Юлія Михайлівна
07 березня 2026
23.
Данченко Тетяна Олександрівна
07 березня 2026
24.
Болгов Сергій Олегович
07 березня 2026
25.
Ковальова Світлана Миколаївна
07 березня 2026
26.
Коханчик Віра Миколаївна
07 березня 2026
27.
Ястремська Ганна Володимирівна
07 березня 2026
28.
Мартинюк Любов Миколаївна
07 березня 2026
29.
Онищенко Любов Миколаївна
07 березня 2026
30.
Чудеса Інна Валеріївна
07 березня 2026