Присвоєння Полковник (посмертно) Пелешку Олексію Леонідовичу найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно). За героїчну загибель під час виконання бойового завдання.

Шановний пане Президенте України!
Я, дружина Пелешка Олексія Леонідовича, звертаюся до Вас від імені наших сина та доньки, батьків, нашої родини, побратимів, друзів із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого сина України та Захисника Батьківщини шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Військовослужбовець ДПСУ Полковник (посмертно), комендант другої прикордонної комендатури швидкого реагування в/ч 2382 – Пелешок Олексій Леонідович 19. квітня 1986 року народження, родом з міста Новоград-Волинський, Житомирської обл.. призваний на військову службу до Національної академії Прикордонних військ (курсант) через Новоград-Волинський ОМВК Житомирської області 29 липня 2003 року. З 2014 р. по 2022 р. брав активну участь в АТО у Донецькій і Луганській областях. З перших днів 2022р. повномаштабної війни Полковник (посмертно) став на захист України, по 15. 07. 2025р. Брав участь у гарячих точках Донецького, Луганського та Харківського напрямків. Сумлінно виконував свій обовʼязок виявляючи мужність і незламність у боротьбі з ворогом.
За проявлену відвагу під час служби був нагороджений: відзнакою Президента України орден «Богдана Хмельницького ІІІ ступеня» 2022р., «За оборону України» 2022р, «За Заслуги» 2023р., «20 років Сумлінної служби», «Хоробре Серце» 2025р..
На превеликий жаль, 15 липня 2025р життя вірного офіцера, турботливого батька й чоловіка Олексія обірвалося передчасно, він загинув під час виконання бойового завдання, пов’язаного зі здійсненням заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, поблизу н. п. Вовчанські хутори Чугуївського р-ну, Харківської обл. при виконанні бойових завдань.
Олексій зарекомендував себе людиною розсудливою, стійкою та дисциплінованою, сумлінно ніс службу, відповідально ставився до покладених на нього обов’язків, був гідним командиром, не боявся передових позицій і показував особовому складу на власному прикладі, як потрібно воювати.
Односельчани зустрічали Олексія «коридором пошани» - на колінах, з живими квітами на дорозі.
Я і наша родина збереже його ім’я в пам’яті та серці, а Ви – в історії й визнанні нашою державою. Давайте зробимо так, щоб кожен мужній вчинок і подвиг наших Героїв закарбувався не тільки в серцях рідних, а й в історії нашої Батьківщини.
Ми пишаємось нашим сином, чоловіком, татом, пишаємось його незламністю, силою духу і патріотизмом. Справжній Герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду Герой України (посмертно).
Нашому герою назавжди 39.
Уклін та шана Герою України.
Вічна пам'ять. Слава Україні.