Про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) бойовому медику Терену Івану Володимировичу військовослужбовцю 82-ї окремої десантно-штурмової буковинської бригади(в/ч А2582)

Шановний пане Президенте України!

Просимо Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Терену Івану Володимировичу (позивний «Терен-5»), фельдшера медичного пункту 2 батальйону 82-ї окремої десантно-штурмової буковинської бригади.

Народився 18 березня 1999 року у смт. Путила Чернівецької область, проживав у с.Новий Киселів.
Іван був щирою, сміливою та відважною людиною, яка присвятила своє життя допомагати людям.
У 2014 році, він вступив до Чернівецького медичного фахового коледжу, мріяв у майбутньому стати лікарем.
Під час навчання Іван допомагав волонтерам у зборі гуманітарної допомоги для фронту, завжди намагаючись підтримати військових та зробити свій внесок у спільну справу.

Після закінчення коледжу у 2018 році працював медбратом у Чернівецькому обласному навчально-реабілітаційному центрі №1. Він щиро любив дітей і завжди допомагати тим, хто цього потребує найбільше.

У листопаді 2018 року Іван був призваний на строкову службу до 31-го Чернівецького прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича.

На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Іван був мобілізований і без вагань став до лав оборонців, сказавши рідним: «Я іду на війну, бо не хочу, щоб вона прийшла до нашого дому».

Іван був бойовим медиком 80-ї десантно-штурмової бригади.
На початку 2023 року був переведений до 82-ї окремої десантно-штурмової буковинської бригади став на посаду фельдшера, евакуйовував поранених з поля бою та надавав їм медичну допомогу в найнебезпечніших умовах та робив усе, аби кожен мав шанс вижити.

За 2,5 роки служби Іван пройшов через найскладніші бойові напрямки: Миколаїв, Херсон, Сіверськодонецьк, Запорізьку та Харківську області (район Вовчанськ).

07.08.2024 року, під час виконання бойового завдання та ведення штурмових дій поблизу населеного пункту Сафоновка, Кореневського району, Курської області (РФ), героїчно загинув рятуючи життя своїх побратимів ціною власного.

Понад рік і два місяці Іван вважався безвісти зниклим. Увесь цей час ми вірили, що він живий і перебуває в полоні. Але 27 жовтня 2025 року ми отримали найстрашніший дзвінок — нам повідомили про збіг ДНК.

Удома на нього чекали наречена, мама, тато, брат, дідусь і бабуся. Їхній біль - невимовний, а його втрата залишила рану, яку неможливо загоїти. Та разом із болем назавжди залишилися спогади про світлу, добру і безмежно мужню людину, яка стала для багатьох справжнім Янголом-Охоронцем.

Просимо Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять бойового медика Терена Івана Володимировича та присвоїти йому звання «Герой України» (посмертно).
Його жертовність, мужність і непохитна відданість Україні заслуговують на визнання на найвищому державному рівні. Це стане символом вдячності від усього народу та підтвердженням того, що Україна пам’ятає і шанує кожного Героя.