№22/256876-еп
Прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Огієнко Віталію Сергійовичу за проявлену мужність та самопожертву під час захисту України.
Автор (ініціатор): Джафарова Дар'я Віталіївна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Єсакова Людмила Михайлівна
16 грудня 2025
2.
Булава Людмила Владленівна
16 грудня 2025
3.
Буднік Світлана Дмитрівна
16 грудня 2025
4.
Цибульська Ганна Михайлівна
16 грудня 2025
5.
Срогий Сергій Михайлович
16 грудня 2025
6.
Схаб Надія Валеріївна
16 грудня 2025
7.
Дробіняк Роман Романович
16 грудня 2025
8.
Новохацький Микита Володимирович
16 грудня 2025
9.
Куценко Дмитро Олександрович
16 грудня 2025
10.
Шипович Мар'яна Іванівна
15 грудня 2025
11.
Явтушенко Оксана Олександрівна
15 грудня 2025
12.
Керстюк Яна Миколаївна
15 грудня 2025
13.
Безнощенко Людмила Віталіївна
15 грудня 2025
14.
Козаченко Юрій Миколайович
15 грудня 2025
15.
Репникова Тетяна Олексіївна
15 грудня 2025
16.
Дадашова Олена Олегівна
15 грудня 2025
17.
Смоляк Ольга Іванівна
15 грудня 2025
18.
Чернецька Ольга Анатоліївна
15 грудня 2025
19.
Мартиненко Анастасія Сергіївна
15 грудня 2025
20.
Круліковська Анастасія Олексіївна
15 грудня 2025
21.
Самофал Володимир Іванович
15 грудня 2025
22.
Науменко Оксана Вадимівна
15 грудня 2025
23.
Черкашина Інна Анатоліївна
15 грудня 2025
24.
Острянська Оксана Леонідівна
15 грудня 2025
25.
Кочержук Вікторія Миколаївна
15 грудня 2025
26.
Курушина Тетяна Юріївна
15 грудня 2025
27.
Кравченко Катерина Андріївна
15 грудня 2025
28.
Дергай Анатолій Сергійович
15 грудня 2025
29.
Яцун Альона Олегівна
15 грудня 2025
30.
Ярмоленко Алла Миколаївна
15 грудня 2025
2352
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 85 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.