№22/256876-еп
Прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Огієнко Віталію Сергійовичу за проявлену мужність та самопожертву під час захисту України.
Автор (ініціатор): Джафарова Дар'я Віталіївна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кандиба Оксана Василівна
18 грудня 2025
2.
Каліновська Галина Леонідівна
18 грудня 2025
3.
Литвин Олена Іванівна
18 грудня 2025
4.
Хижняк Анна Василівна
18 грудня 2025
5.
Бутенко Тетяна Анатоліївна
18 грудня 2025
6.
Бадірова Ольга Миколаївна
18 грудня 2025
7.
Волкова Наталя Григорівна
18 грудня 2025
8.
Лавріненко Крістіна Ігорівна
18 грудня 2025
9.
Борсукевич Тамара Михайлівна
18 грудня 2025
10.
Сєдих Тетяна Миколаївна
18 грудня 2025
11.
Рудич Альона Сергіївна
18 грудня 2025
12.
Злобіна Катерина Сергіївна
18 грудня 2025
13.
Домашовець Світлана Вікторівна
18 грудня 2025
14.
Любченко Дарія Вікторівна
18 грудня 2025
15.
Постолюк Вікторія Іванівна
18 грудня 2025
16.
Білокопита Ірина Іванівна
18 грудня 2025
17.
Марцінів Юліана Костянтинівна
18 грудня 2025
18.
Маніна Вікторія Олександрівна
17 грудня 2025
19.
Свинар Ірина Олександрівна
17 грудня 2025
20.
Малюк Станіслав Володимирович
17 грудня 2025
21.
Башинська Ольга Іванівна
17 грудня 2025
22.
Талайло Людмила Дмитрівна
17 грудня 2025
23.
Денисенко Ольга Миколаївна
17 грудня 2025
24.
Братко Ірина Вікторівна
17 грудня 2025
25.
Хмель Ірина Володимирівна
17 грудня 2025
26.
Левченко Леся Олександрівна
17 грудня 2025
27.
Іванусенко Олена Михайлівна
17 грудня 2025
28.
Андреєва Маріанна Станіславівна
17 грудня 2025
29.
Мовчан Юлія Ростиславівна
17 грудня 2025
30.
Ковацька Любов Іванівна
17 грудня 2025
2678
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 83 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.