№22/256876-еп
Прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Огієнко Віталію Сергійовичу за проявлену мужність та самопожертву під час захисту України.
Автор (ініціатор): Джафарова Дар'я Віталіївна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Жувака Любов Анатоліївна
05 лютого 2026
2.
Шевчук Олександра Анатоліївна
05 лютого 2026
3.
Давидчик Вероніка Русланівна
05 лютого 2026
4.
Карпіченко Вікторія Савеліївна
05 лютого 2026
5.
Барзул Ольга Василівна
05 лютого 2026
6.
Гайдаш Сергій Вікторович
05 лютого 2026
7.
Вовк Оксана Іванівна
05 лютого 2026
8.
Ковальчук Ірина Володимирівна
05 лютого 2026
9.
Литвин Валерія Василівна
05 лютого 2026
10.
Замула Людмила Григорівна
05 лютого 2026
11.
Ліпська Наталія Валеріївна
05 лютого 2026
12.
Горбач Андрій Миколайович
04 лютого 2026
13.
Чуніхіна Оксана Леонідівна
04 лютого 2026
14.
Слива Іванна Анатоліївна
04 лютого 2026
15.
Олейникова Тетяна Іванівна
04 лютого 2026
16.
В'юн Ганна Миколаївна
04 лютого 2026
17.
Ричкова Оксана Вікторівна
04 лютого 2026
18.
Павлик Уляна Ігорівна
04 лютого 2026
19.
Кривоносов Олексій Віталійович
04 лютого 2026
20.
Приймачок Анастасія Олександрівна
04 лютого 2026
21.
Шеленко Людмила Йосифівна
04 лютого 2026
22.
Ліневич Тетяна Арефівна
04 лютого 2026
23.
Грицюк Валентина Григорівна
04 лютого 2026
24.
Новобранна Наталія Вікторівна
04 лютого 2026
25.
Молдавчук Іван Юрійович
04 лютого 2026
26.
Бойко Аліна Олександрівна
04 лютого 2026
27.
Яхнік Інга Геннадіївна
04 лютого 2026
28.
Нарадова Оксана Вікторівна
04 лютого 2026
29.
Винарчук Ольга Олександрівна
04 лютого 2026
30.
Дем'яник Аліна Петрівна
04 лютого 2026
4784
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 33 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.