№22/256876-еп
Прошу розглянути питання щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Огієнко Віталію Сергійовичу за проявлену мужність та самопожертву під час захисту України.
Автор (ініціатор): Джафарова Дар'я Віталіївна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2025
Шановний пане Президенте України!
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Я, Джафарова Дар’я, звертаюся до Вас від імені нашої родини із щирим проханням вшанувати пам’ять мужнього і відданого Захисника України – мого батька, Огієнка Віталія Сергійовича, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди – звання Героя України (посмертно).
Віталій Сергійович, народжений 24 лютого 1987 року в Дніпропетровській області, проходив службу на посаді водія-радіотелефоніста 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А4869. Він був солдатом піхоти і брав участь у найскладніших бойових завданнях на передовій — зокрема на Бахмутському напрямку та в районі Куп’янщини.
Як солдат піхоти, Віталій сумлінно виконував завдання та завжди ставив інтереси команди і держави понад усе. Його професіоналізм, відвага та самопожертва стали прикладом для побратимів.
Віталій пішов на фронт захищати Україну 27 лютого 2023 року та проявив себе сміливим, дисциплінованим і відданим солдатом, який завжди підтримував моральний дух особового складу.
За проявлену відвагу та героїзм Віталій Сергійович був нагороджений медалями «Щит хоробрих» та «Хрест 54 ОМБР».
Стало відомо, що Віталій загинув 12 травня 2024 року під час виконання службових обов’язків із забезпечення оборони України в районі населеного пункту Кислівка на Харківщині. Закривши собою побратимів під час чергового обстрілу, чим врятував їхнє життя.
Кожного разу, згадуючи тата, ми відчуваємо гордість і водночас неймовірний біль втрати.
Віталій Сергійович зарекомендував себе відповідальним, сміливим та відданим своїй справі воїном. Він був прикладом мужності та патріотизму для всього особового складу, завжди готовим ставати на передові позиції та підтримувати бойовий дух побратимів. Його служба та самопожертва залишаються символом справжньої відданості Батьківщині.
Ми, його рідні, пам’ятатимемо його подвиг і мужність, а присвоєння звання Героя України (посмертно) назавжди закарбувало б його ім’я в історії нашої держави.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ружанцева Тетяна Георгіївна
10 березня 2026
2.
Гоменюк Марина Василівна
10 березня 2026
3.
Маїло Оксана Володимирівна
10 березня 2026
4.
Семчук Орися Василівна
10 березня 2026
5.
Мацеєва Світлана Григорівна
10 березня 2026
6.
Супрунюк Олена Василівна
10 березня 2026
7.
Франк Діана Володимирівна
09 березня 2026
8.
Чорна Карина Валеріївна
09 березня 2026
9.
Здебська Ірина Миколаївна
09 березня 2026
10.
Піндюр Наталія Віталіївна
09 березня 2026
11.
Гоч Оксана Дмитрівна
09 березня 2026
12.
Лябах Ірина Анатоліївна
09 березня 2026
13.
Ткачук Юлія Василівна
09 березня 2026
14.
Сарнавська Ольга Василівна
09 березня 2026
15.
Онопрієнко Марія Василівна
09 березня 2026
16.
Оніщенко Віта В'ячеславівна
09 березня 2026
17.
Ситник Людмила Іванівна
09 березня 2026
18.
Ласка Галина Михайлівна
09 березня 2026
19.
Бойчук Олеся Леонідівна
09 березня 2026
20.
Коваленко Анна Вадимівна
09 березня 2026
21.
Колихаєв Сергій Миколайович
09 березня 2026
22.
Рудик Олена Миколаївна
09 березня 2026
23.
Бабінський Юрій Романович
09 березня 2026
24.
Середа Оксана Анатоліївна
09 березня 2026
25.
Кобзар Оксана Іванівна
09 березня 2026
26.
Паламарчук Вікторія Юріївна
09 березня 2026
27.
Парфенюк Людмила Ростиславівна
09 березня 2026
28.
Буланкова Марія Володимирівна
09 березня 2026
29.
Драган Зоряна Олександрівна
09 березня 2026
30.
Сівак Оксана Романівна
09 березня 2026