№22/256892-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Стецюку Олексію Петровичу
Автор (ініціатор): Пасічник Анастасія Олександрівна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до вас з проханням гідно вшанувати памʼять та подвиг нашого Захисника - Стецюка Олексія Петровича з позивним «Куба», який народився 5 липня 2001 року і якому назавжди залишиться 24 та присвоїти йому звання - Героя України ПОСМЕРТНО.
В січні 2021 року, в свої 19 років, Олексій Петрович СТЕЦЮК був прийнятий на військову службу в Центр спеціальних операцій "Захід"
м. Хмельницький, на посаду старшого оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій.
З початку своєї військової кар’єри Олексій неодноразово, в складі групи спеціального призначення, виконував бойові завдання по відсічі збройної агресії російської федерації на території Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей. Завжди демонстрував непересічну сміливість, рішучість та професіоналізм.
Отримавши важке поранення в 2023 році Олексій міг завершити службу, але він продовжив свій бойовий шлях, задля нашої свободи, суверенітету та безпеки українського народу. Стецюк Олексій був самовідданим, мужнім, відважним і готовим стояти до кінця, навіть ризикуючи власним життям.
Був нагороджений:
- державною відзнакою Президента України "За оборону України";
- відзнакою Міністерства оборони України "За поранення";
- відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Комбатанський хрест";
- відзнакою Командувача Сил Спеціальних операцій "Іду на Ви" ІІІ ст.
5 вересня 2025 року молодший сержант СТЕЦЮК Олексій Петрович у складі зведеної групи спеціального призначення, з метою виявлення та знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, здійснював контрдиверсійні дії в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
Загинув воїн внаслідок вогневого контакту з противником та ворожого ураження FPV-дроном 05 вересня 2025 року, в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
На жаль, Олексій у свої молоді роки не встиг продовжити свій рід, про який він так мріяв. У нього залишились батьки, сестри, брати та кохана дівчина. Ми пишаємось його незламністю та силою духу. Він до останнього подиху залишався вірний присязі, своїм побратимам та своїй державі. Його вчинки гідні найвищого визнання держави.
Звертаюсь до вас з проханням гідно вшанувати памʼять та подвиг нашого Захисника - Стецюка Олексія Петровича з позивним «Куба», який народився 5 липня 2001 року і якому назавжди залишиться 24 та присвоїти йому звання - Героя України ПОСМЕРТНО.
В січні 2021 року, в свої 19 років, Олексій Петрович СТЕЦЮК був прийнятий на військову службу в Центр спеціальних операцій "Захід"
м. Хмельницький, на посаду старшого оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій.
З початку своєї військової кар’єри Олексій неодноразово, в складі групи спеціального призначення, виконував бойові завдання по відсічі збройної агресії російської федерації на території Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей. Завжди демонстрував непересічну сміливість, рішучість та професіоналізм.
Отримавши важке поранення в 2023 році Олексій міг завершити службу, але він продовжив свій бойовий шлях, задля нашої свободи, суверенітету та безпеки українського народу. Стецюк Олексій був самовідданим, мужнім, відважним і готовим стояти до кінця, навіть ризикуючи власним життям.
Був нагороджений:
- державною відзнакою Президента України "За оборону України";
- відзнакою Міністерства оборони України "За поранення";
- відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Комбатанський хрест";
- відзнакою Командувача Сил Спеціальних операцій "Іду на Ви" ІІІ ст.
5 вересня 2025 року молодший сержант СТЕЦЮК Олексій Петрович у складі зведеної групи спеціального призначення, з метою виявлення та знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, здійснював контрдиверсійні дії в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
Загинув воїн внаслідок вогневого контакту з противником та ворожого ураження FPV-дроном 05 вересня 2025 року, в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
На жаль, Олексій у свої молоді роки не встиг продовжити свій рід, про який він так мріяв. У нього залишились батьки, сестри, брати та кохана дівчина. Ми пишаємось його незламністю та силою духу. Він до останнього подиху залишався вірний присязі, своїм побратимам та своїй державі. Його вчинки гідні найвищого визнання держави.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Єрьоменко Євгенія Вікторівна
04 березня 2026
2.
Панас Лада Юріївна
04 березня 2026
3.
Богуцька Ольга Станіславівна
04 березня 2026
4.
Козяк Людмила Матвіївна
04 березня 2026
5.
Гуз Тетяна Євгенівна
04 березня 2026
6.
Сидорович Марія Вікторівна
04 березня 2026
7.
Мельницька Марина Володимирівна
04 березня 2026
8.
Штань Аліна Володимирівна
04 березня 2026
9.
Семенюк Тетяна Олександрівна
03 березня 2026
10.
Борис Віталій Іванович
03 березня 2026
11.
Костів Марія Миколаївна
03 березня 2026
12.
Бабінець Іванна Віталіївна
03 березня 2026
13.
Ягніченко Наталія Володимирівна
03 березня 2026
14.
Стасенко Наталія Олександрівна
03 березня 2026
15.
Гудіма Світлана Іванівна
03 березня 2026
16.
Харчук Ростислав Вадимович
03 березня 2026
17.
Ященко Наталія Леонідівна
03 березня 2026
18.
Толвай Ангеліна Юріївна
03 березня 2026
19.
Шастіна Христина Петрівна
03 березня 2026
20.
Могильовська Олена Володимирівна
03 березня 2026
21.
Олійник Галина Ярославівна
03 березня 2026
22.
Федорівська Анна Олександрівна
03 березня 2026
23.
Поліщук Лілія Олександрівна
03 березня 2026
24.
Сорока Тетяна Миколаївна
03 березня 2026
25.
Дмитришина Тетяна Вадимівна
03 березня 2026
26.
Спинул Світлана Геннадіївна
03 березня 2026
27.
Проскурівська Альона Вікторівна
03 березня 2026
28.
Амброзяк Ірина Андріївна
03 березня 2026
29.
Ободівська Мирослава Петрівна
03 березня 2026
30.
Бубель Інна Миколаївна
03 березня 2026