№22/256892-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Стецюку Олексію Петровичу
Автор (ініціатор): Пасічник Анастасія Олександрівна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до вас з проханням гідно вшанувати памʼять та подвиг нашого Захисника - Стецюка Олексія Петровича з позивним «Куба», який народився 5 липня 2001 року і якому назавжди залишиться 24 та присвоїти йому звання - Героя України ПОСМЕРТНО.
В січні 2021 року, в свої 19 років, Олексій Петрович СТЕЦЮК був прийнятий на військову службу в Центр спеціальних операцій "Захід"
м. Хмельницький, на посаду старшого оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій.
З початку своєї військової кар’єри Олексій неодноразово, в складі групи спеціального призначення, виконував бойові завдання по відсічі збройної агресії російської федерації на території Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей. Завжди демонстрував непересічну сміливість, рішучість та професіоналізм.
Отримавши важке поранення в 2023 році Олексій міг завершити службу, але він продовжив свій бойовий шлях, задля нашої свободи, суверенітету та безпеки українського народу. Стецюк Олексій був самовідданим, мужнім, відважним і готовим стояти до кінця, навіть ризикуючи власним життям.
Був нагороджений:
- державною відзнакою Президента України "За оборону України";
- відзнакою Міністерства оборони України "За поранення";
- відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Комбатанський хрест";
- відзнакою Командувача Сил Спеціальних операцій "Іду на Ви" ІІІ ст.
5 вересня 2025 року молодший сержант СТЕЦЮК Олексій Петрович у складі зведеної групи спеціального призначення, з метою виявлення та знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, здійснював контрдиверсійні дії в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
Загинув воїн внаслідок вогневого контакту з противником та ворожого ураження FPV-дроном 05 вересня 2025 року, в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
На жаль, Олексій у свої молоді роки не встиг продовжити свій рід, про який він так мріяв. У нього залишились батьки, сестри, брати та кохана дівчина. Ми пишаємось його незламністю та силою духу. Він до останнього подиху залишався вірний присязі, своїм побратимам та своїй державі. Його вчинки гідні найвищого визнання держави.
Звертаюсь до вас з проханням гідно вшанувати памʼять та подвиг нашого Захисника - Стецюка Олексія Петровича з позивним «Куба», який народився 5 липня 2001 року і якому назавжди залишиться 24 та присвоїти йому звання - Героя України ПОСМЕРТНО.
В січні 2021 року, в свої 19 років, Олексій Петрович СТЕЦЮК був прийнятий на військову службу в Центр спеціальних операцій "Захід"
м. Хмельницький, на посаду старшого оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій.
З початку своєї військової кар’єри Олексій неодноразово, в складі групи спеціального призначення, виконував бойові завдання по відсічі збройної агресії російської федерації на території Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей. Завжди демонстрував непересічну сміливість, рішучість та професіоналізм.
Отримавши важке поранення в 2023 році Олексій міг завершити службу, але він продовжив свій бойовий шлях, задля нашої свободи, суверенітету та безпеки українського народу. Стецюк Олексій був самовідданим, мужнім, відважним і готовим стояти до кінця, навіть ризикуючи власним життям.
Був нагороджений:
- державною відзнакою Президента України "За оборону України";
- відзнакою Міністерства оборони України "За поранення";
- відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Комбатанський хрест";
- відзнакою Командувача Сил Спеціальних операцій "Іду на Ви" ІІІ ст.
5 вересня 2025 року молодший сержант СТЕЦЮК Олексій Петрович у складі зведеної групи спеціального призначення, з метою виявлення та знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, здійснював контрдиверсійні дії в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
Загинув воїн внаслідок вогневого контакту з противником та ворожого ураження FPV-дроном 05 вересня 2025 року, в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
На жаль, Олексій у свої молоді роки не встиг продовжити свій рід, про який він так мріяв. У нього залишились батьки, сестри, брати та кохана дівчина. Ми пишаємось його незламністю та силою духу. Він до останнього подиху залишався вірний присязі, своїм побратимам та своїй державі. Його вчинки гідні найвищого визнання держави.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Дудко Зінаїда Володимирівна
16 грудня 2025
2.
Буднік Світлана Дмитрівна
16 грудня 2025
3.
Єсакова Людмила Михайлівна
16 грудня 2025
4.
Булава Людмила Владленівна
16 грудня 2025
5.
Жанська Юлія Миколаївна
16 грудня 2025
6.
Ярошевська Світлана Петрівна
16 грудня 2025
7.
Кобзар Нікіта Юрійович
16 грудня 2025
8.
Молочко Наталя Володимирівна
16 грудня 2025
9.
Задорожня Олена Вікторівна
16 грудня 2025
10.
Кованцева Ольга Миколаївна
16 грудня 2025
11.
Ліпінський Василь Володимирович
16 грудня 2025
12.
Схаб Надія Валеріївна
16 грудня 2025
13.
Гуменна Мар'яна Василівна
16 грудня 2025
14.
Яремчук Юлія Василівна
16 грудня 2025
15.
Книш Соломія Богданівна
16 грудня 2025
16.
Лещенко Ірина Миколаївна
16 грудня 2025
17.
Лушнікова Ксенія Юріївна
16 грудня 2025
18.
Дробіняк Роман Романович
16 грудня 2025
19.
Олексюк Діана Володимирівна
16 грудня 2025
20.
Федорик Лідія Романівна
16 грудня 2025
21.
Новохацький Микита Володимирович
16 грудня 2025
22.
Возна Валерія Русланівна
16 грудня 2025
23.
Золота Діана Хасанбоївна
16 грудня 2025
24.
Данилюк Софія Валеріївна
15 грудня 2025
25.
Шипович Мар'яна Іванівна
15 грудня 2025
26.
Явтушенко Оксана Олександрівна
15 грудня 2025
27.
Колеганова Людмила Миколаївна
15 грудня 2025
28.
Безнощенко Людмила Віталіївна
15 грудня 2025
29.
Козаченко Юрій Миколайович
15 грудня 2025
30.
Позднякова Світлана Леонідівна
15 грудня 2025
4651
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 85 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.