№22/256892-еп
Присвоїти звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Стецюку Олексію Петровичу
Автор (ініціатор): Пасічник Анастасія Олександрівна
Дата оприлюднення: 10 грудня 2025
Шановний пане Президенте!
Звертаюсь до вас з проханням гідно вшанувати памʼять та подвиг нашого Захисника - Стецюка Олексія Петровича з позивним «Куба», який народився 5 липня 2001 року і якому назавжди залишиться 24 та присвоїти йому звання - Героя України ПОСМЕРТНО.
В січні 2021 року, в свої 19 років, Олексій Петрович СТЕЦЮК був прийнятий на військову службу в Центр спеціальних операцій "Захід"
м. Хмельницький, на посаду старшого оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій.
З початку своєї військової кар’єри Олексій неодноразово, в складі групи спеціального призначення, виконував бойові завдання по відсічі збройної агресії російської федерації на території Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей. Завжди демонстрував непересічну сміливість, рішучість та професіоналізм.
Отримавши важке поранення в 2023 році Олексій міг завершити службу, але він продовжив свій бойовий шлях, задля нашої свободи, суверенітету та безпеки українського народу. Стецюк Олексій був самовідданим, мужнім, відважним і готовим стояти до кінця, навіть ризикуючи власним життям.
Був нагороджений:
- державною відзнакою Президента України "За оборону України";
- відзнакою Міністерства оборони України "За поранення";
- відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Комбатанський хрест";
- відзнакою Командувача Сил Спеціальних операцій "Іду на Ви" ІІІ ст.
5 вересня 2025 року молодший сержант СТЕЦЮК Олексій Петрович у складі зведеної групи спеціального призначення, з метою виявлення та знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, здійснював контрдиверсійні дії в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
Загинув воїн внаслідок вогневого контакту з противником та ворожого ураження FPV-дроном 05 вересня 2025 року, в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
На жаль, Олексій у свої молоді роки не встиг продовжити свій рід, про який він так мріяв. У нього залишились батьки, сестри, брати та кохана дівчина. Ми пишаємось його незламністю та силою духу. Він до останнього подиху залишався вірний присязі, своїм побратимам та своїй державі. Його вчинки гідні найвищого визнання держави.
Звертаюсь до вас з проханням гідно вшанувати памʼять та подвиг нашого Захисника - Стецюка Олексія Петровича з позивним «Куба», який народився 5 липня 2001 року і якому назавжди залишиться 24 та присвоїти йому звання - Героя України ПОСМЕРТНО.
В січні 2021 року, в свої 19 років, Олексій Петрович СТЕЦЮК був прийнятий на військову службу в Центр спеціальних операцій "Захід"
м. Хмельницький, на посаду старшого оператора групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціальних операцій.
З початку своєї військової кар’єри Олексій неодноразово, в складі групи спеціального призначення, виконував бойові завдання по відсічі збройної агресії російської федерації на території Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей. Завжди демонстрував непересічну сміливість, рішучість та професіоналізм.
Отримавши важке поранення в 2023 році Олексій міг завершити службу, але він продовжив свій бойовий шлях, задля нашої свободи, суверенітету та безпеки українського народу. Стецюк Олексій був самовідданим, мужнім, відважним і готовим стояти до кінця, навіть ризикуючи власним життям.
Був нагороджений:
- державною відзнакою Президента України "За оборону України";
- відзнакою Міністерства оборони України "За поранення";
- відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "Комбатанський хрест";
- відзнакою Командувача Сил Спеціальних операцій "Іду на Ви" ІІІ ст.
5 вересня 2025 року молодший сержант СТЕЦЮК Олексій Петрович у складі зведеної групи спеціального призначення, з метою виявлення та знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, здійснював контрдиверсійні дії в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
Загинув воїн внаслідок вогневого контакту з противником та ворожого ураження FPV-дроном 05 вересня 2025 року, в н.п. КУП’ЯНСЬК, Харківської області.
На жаль, Олексій у свої молоді роки не встиг продовжити свій рід, про який він так мріяв. У нього залишились батьки, сестри, брати та кохана дівчина. Ми пишаємось його незламністю та силою духу. Він до останнього подиху залишався вірний присязі, своїм побратимам та своїй державі. Його вчинки гідні найвищого визнання держави.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гладюк Вікторія Валеріївна
02 лютого 2026
2.
Венгер Ольга Анатоліївна
02 лютого 2026
3.
Лісна Аліна Валеріївна
02 лютого 2026
4.
Семененко Анна Ігорівна
02 лютого 2026
5.
Щесняк Дарія Юріївна
02 лютого 2026
6.
Степасюк Наталія Юріївна
02 лютого 2026
7.
Козловська Богдана Олександрівна
02 лютого 2026
8.
Коцюба Діана Володимирівна
02 лютого 2026
9.
Данильченко Анастасія Олегівна
02 лютого 2026
10.
Турнова Крістіна Миколаївна
02 лютого 2026
11.
Коновалова Вікторія Володимирівна
02 лютого 2026
12.
Юрчак Оксана Володимирівна
02 лютого 2026
13.
Сич Тарас Вікторович
02 лютого 2026
14.
Повзун Анастасія Андріївна
02 лютого 2026
15.
Глушко Катерина Георгіївна
02 лютого 2026
16.
Кондратюк Крістіна Вадимівна
02 лютого 2026
17.
Присяжна Вікторія Антонівна
02 лютого 2026
18.
Васюра Мар'яна Петрівна
02 лютого 2026
19.
Петліцький Роман Васильович
02 лютого 2026
20.
Чубата Ірина Миколаївна
02 лютого 2026
21.
Петліцька Наталія Ігорівна
02 лютого 2026
22.
Дзяпка Валентина Юріївна
02 лютого 2026
23.
Савчук Анастасія Анатоліївна
02 лютого 2026
24.
Кремінська Ольга Дмитрівна
02 лютого 2026
25.
Савченко Ірина Олександрівна
02 лютого 2026
26.
Дідух Анастасія Василівна
02 лютого 2026
27.
Совінський Тарас Анатолійович
02 лютого 2026
28.
Мукомел Олександра Юріївна
02 лютого 2026
29.
Остапенко Галина Валеріївна
02 лютого 2026
30.
Миронов Андрій Леонідович
02 лютого 2026
16360
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 37 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.