№22/256928-еп
Присвоєння героя Україна посмертно
Автор (ініціатор): Слободянюк Олена Петрівна
Дата оприлюднення: 11 грудня 2025
ПЕТИЦІЯ
до Президента України
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
сержанту Дмитришину Сергію Степановичу
Я, Слободанюк Олена Петрівна, дружина загиблого військовослужбовця, звертаюся до Вас, пане Президенте України, з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — сержанту Дмитришину Сергію Степановичу, який віддав своє життя, захищаючи державний кордон та Україну від ворога.
Сергій Степанович Дмитришин, 01 липня 1989 року народження, проходив службу як інспектор прикордонної служби другої категорії у складі 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України з місцем дислокації в населеному пункті Мена.
Він був мобілізований 4 травня 2022 року.
18 травня 2023 року йому було офіційно присвоєно статус учасника бойових дій.
За свою відвагу та службу Сергій Степанович був відзначений державними нагородами:
Нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону» (26.11.2024);
Відзнакою Президента України «За оборону України»;
(посмертно)
Відзнакою «За мужність» (посмертно).
08 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання у районі околиць населеного пункту Колісників Курилівської сільської територіальної громади Куп’янського району Харківської області, мій чоловік загинув унаслідок вибуху невідомого вибухового пристрою, отримавши поранення, несумісні з життям.
Сергій був не просто воїном — він був відважним, відповідальним і самовідданим захисником, який ніколи не залишав своїх побратимів, завжди приходив на допомогу, підтримував, надихав і до останнього стояв за свою країну.
Після його загибелі залишився неповнолітній син, який втратив батька-героя.
З огляду на його професіоналізм, мужність, незламність і самопожертву, прошу Вас, пане Президенте України:
ПРОШУ:
Присвоїти сержанту Дмитришину Сергію Степановичу звання Героя України (посмертно).
Він цього гідний.
Пам’ять про його подвиг повинна бути збережена на найвищому державному рівні.
Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
З повагою,
Слободанюк Олена Петрівна,
дружина загиблого військовослужбовця.
до Президента України
щодо присвоєння звання Героя України (посмертно)
сержанту Дмитришину Сергію Степановичу
Я, Слободанюк Олена Петрівна, дружина загиблого військовослужбовця, звертаюся до Вас, пане Президенте України, з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловіку — сержанту Дмитришину Сергію Степановичу, який віддав своє життя, захищаючи державний кордон та Україну від ворога.
Сергій Степанович Дмитришин, 01 липня 1989 року народження, проходив службу як інспектор прикордонної служби другої категорії у складі 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України з місцем дислокації в населеному пункті Мена.
Він був мобілізований 4 травня 2022 року.
18 травня 2023 року йому було офіційно присвоєно статус учасника бойових дій.
За свою відвагу та службу Сергій Степанович був відзначений державними нагородами:
Нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону» (26.11.2024);
Відзнакою Президента України «За оборону України»;
(посмертно)
Відзнакою «За мужність» (посмертно).
08 квітня 2025 року, під час виконання бойового завдання у районі околиць населеного пункту Колісників Курилівської сільської територіальної громади Куп’янського району Харківської області, мій чоловік загинув унаслідок вибуху невідомого вибухового пристрою, отримавши поранення, несумісні з життям.
Сергій був не просто воїном — він був відважним, відповідальним і самовідданим захисником, який ніколи не залишав своїх побратимів, завжди приходив на допомогу, підтримував, надихав і до останнього стояв за свою країну.
Після його загибелі залишився неповнолітній син, який втратив батька-героя.
З огляду на його професіоналізм, мужність, незламність і самопожертву, прошу Вас, пане Президенте України:
ПРОШУ:
Присвоїти сержанту Дмитришину Сергію Степановичу звання Героя України (посмертно).
Він цього гідний.
Пам’ять про його подвиг повинна бути збережена на найвищому державному рівні.
Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо.
З повагою,
Слободанюк Олена Петрівна,
дружина загиблого військовослужбовця.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Амеліна Людмила Вікторівна
11 березня 2026
2.
Алєксєєва Катерина Борисівна
11 березня 2026
3.
Грабар Ольга Йосипівна
11 березня 2026
4.
Чайка Алла Петрівна
11 березня 2026
5.
Дерев'янко Антоніна Григорівна
11 березня 2026
6.
Шевчук Марина Григорівна
11 березня 2026
7.
Гончар Наталія Миколаївна
11 березня 2026
8.
Лісовенко Альона Євгеніївна
10 березня 2026
9.
Шевчук Ольга Олександрівна
10 березня 2026
10.
Болібок Світлана Миколаївна
10 березня 2026
11.
Домашенко Анна Володимирівна
10 березня 2026
12.
Грушко Надія Миколаївна
10 березня 2026
13.
Дякун Діана Петрівна
10 березня 2026
14.
Демидась Олександр Ігорович
10 березня 2026
15.
Шрамко Олена Григорівна
10 березня 2026
16.
Гребень Софія Олегівна
10 березня 2026
17.
Дубіцька Антоніна Іванівна
10 березня 2026
18.
Александрова Валентина Леонідівна
10 березня 2026
19.
Караван Аліна Миколаївна
10 березня 2026
20.
Січкар Людмила Акимівна
10 березня 2026
21.
Угненко Лариса Леонтіївна
10 березня 2026
22.
Лічевська Аліна Юріївна
10 березня 2026
23.
Бойко Юлія Андріївна
10 березня 2026
24.
Мілащук Ольга Григорівна
10 березня 2026
25.
Ружанцева Тетяна Георгіївна
10 березня 2026
26.
Іонова Оксана Вікторівна
10 березня 2026
27.
Семчук Орися Василівна
10 березня 2026
28.
Тлябічева Юлія В'ячеславівна
10 березня 2026
29.
Мацеєва Світлана Григорівна
10 березня 2026
30.
Супрунюк Олена Василівна
10 березня 2026