Присвоїти звання Герой України (посмертно) Старшому Лейтенанту Пасічнику Станіславу Миколайовичу ( позивний «Кок» 01.07.1985– 01.12.2025).

Шановний пане Президенте України!

Ми, громадяни України, звертаємося до Вас із щирим проханням вшанувати подвиг нашого захисника — Пасічника Станіслава Миколайовича ,який віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність нашої держави.

Пасічник Станіслав Миколайович,народився 01.07.1985 року у м. Кечкемет,Угорщина,та проживав у місті Дніпро.
Військовий, старший лейтенант ЗСУ із позивним «Кок». Цей позивний він отримав тому, що в цивільному житті працював кухарем.
    Він закінчив Дніпропетровський технолого-економічний технікум у 2004 році.
    У 2008 році вперше став шеф-кухарем закладу «Red g Green». Відкривав багато проєктів у місті Дніпро. У 2014 році працював завідуючим виробництвом у готелі «ABRI», а вже у 2015 році добровільно пішов захищати країну в зоні АТО до полку «Дніпро-1». У 2015 році воював у місті «Піски», у 2016 році – в Авдіївці. Був кулеметником, отримав звання сержанта. Паралельно закінчив ХДУХТ.
Був командиром бойової машини, їздив на сучасній техніці. Відкривав перший парад бойової техніки на честь захисників України у місті Дніпро.
Повернувся з АТО і став працювати за фахом. Закінчив військову кафедру у ДІІТ.
    В перші дні повномасштабного вторгнення у 2022 році добровільно пішов до ТЦК та СП і став командиром взводу 98 батальйону «Азов». Під його керівництвом були звільнені села Вереміївка, Велика Новосілка Запорізької області.
     У 2022 році перейшов до 128 бригади 233 батальйону ТРО Дніпро також на посаду командира взводу. Брав участь у звільненні міста Куп’янськ та сіл Сеньківка та Петропавлівка. У 2023 році брав участь у звільненні селища Стельмахівка Луганської області. В кінці 2023 року брав участь у звільненні Старомайорська Запорізької області, де був важко поранений. Втратив половину легені, отримав безліч контузій та осколкових поранень. Півроку перебував на лікуванні.Бронив Батьківщину поблизу міста Енергодар.
Де знов отримав поранення.
Після довготривалого лікування,не маючи змоги продовжувати винищення загарбників, ділився досвідом та навчав новобранців, прагнув повернутися на фронт,доклав багато зусиль, щоб бути знову у строю.
В 2025 році став бойовим офіцером бригади «Хартія»,долучившись до спільної справи оборони країни.
І при виконанні чергової операції на Харківському напрямку, загинув захищаючи Україну.
01.12.2025 року-ми втратили велику Людину-вірного Українця,офіцера й командира, люблячого батька, дідуся,сина та побратима справжнього Захисника України.

Має такі відзнаки:
1.Пам’ятна медаль «Захиснику Вітчизни» 2019 рік
2.Медаль «Захисник рідної землі» 2022 рік
3.Нагрудний знак «Народний герой України 2022 рік
4.Медаль «За хоробрість в бою» 2022 рік
5.Нагрудний знак «За зразкову службу» 2023 рік
6.Медаль «За поранення» 2023 рік
7.Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня 2023 рік

Його подвиг став прикладом справжньої відваги й самопожертви, які надихають побратимів і всіх українців у найважчі часи. Для його рідних, друзів та побратимів він назавжди залишиться символом честі, любові до Батьківщини та нескореності.

Присвоєння звання Героя України (посмертно) Пасічнику Станіславу Миколайовичу, стане не лише найвищим визнанням його особистої мужності, а й знаком вдячності від усього українського народу. Це буде свідченням того, що держава пам’ятає кожного свого воїна, який поклав життя заради майбутнього України.

Просимо Вас підтримати цю ініціативу та зробити все можливе для присвоєння звання Героя України (посмертно) нашому захиснику Пасічнику Станіславу Миколайовичу!

Слава Україні!
Героям слава!