№22/257080-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу. Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Автор (ініціатор): Саплін Єгор Олександрович
Дата оприлюднення: 15 грудня 2025
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу.
Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Мажор Максим Станіславович проходив службу у 37-й окремій мотопіхотній бригаді з 2014 по 2016 рік. У 2014–2015 роках він перебував у найгарячішій точці — районі Донецького аеропорту, де сумлінно виконував бойові завдання, проявляючи мужність, дисциплінованість та відданість військовому обов’язку.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році він знову став до лав оборонців України. Спочатку служив у складі 93 ОМБр «Холодний Яр», виконуючи бойові завдання на Ізюмському напрямку, а згодом — на Бахмутському напрямку. Згодом був переведений до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де продовжив службу, неодноразово проявляючи особисту мужність, ініціативу та стійкість, обороняючи рідну землю на Запорізькому напрямку. За час служби, жертвуючи власним життям, врятував багато побратимів.
27 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Васильківському напрямку, ризикуючи власним життям заради побратимів і захисту українського народу.
Його бойовий шлях, багаторічна служба, участь у АТО та внесок у оборону України під час повномасштабної війни свідчать про високий рівень самопожертви та героїзму. З огляду на це прошу присвоїти Мажору Максиму Станіславовичу, 7 березня 1979 року народження, звання Героя України (посмертно).
Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Мажор Максим Станіславович проходив службу у 37-й окремій мотопіхотній бригаді з 2014 по 2016 рік. У 2014–2015 роках він перебував у найгарячішій точці — районі Донецького аеропорту, де сумлінно виконував бойові завдання, проявляючи мужність, дисциплінованість та відданість військовому обов’язку.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році він знову став до лав оборонців України. Спочатку служив у складі 93 ОМБр «Холодний Яр», виконуючи бойові завдання на Ізюмському напрямку, а згодом — на Бахмутському напрямку. Згодом був переведений до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де продовжив службу, неодноразово проявляючи особисту мужність, ініціативу та стійкість, обороняючи рідну землю на Запорізькому напрямку. За час служби, жертвуючи власним життям, врятував багато побратимів.
27 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Васильківському напрямку, ризикуючи власним життям заради побратимів і захисту українського народу.
Його бойовий шлях, багаторічна служба, участь у АТО та внесок у оборону України під час повномасштабної війни свідчать про високий рівень самопожертви та героїзму. З огляду на це прошу присвоїти Мажору Максиму Станіславовичу, 7 березня 1979 року народження, звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ільків Надія Василівна
16 грудня 2025
2.
Синишин Іван Олексійович
16 грудня 2025
3.
Дудко Зінаїда Володимирівна
16 грудня 2025
4.
Василенко Ірина Петрівна
16 грудня 2025
5.
Цибульська Ганна Михайлівна
16 грудня 2025
6.
Кобзар Нікіта Юрійович
16 грудня 2025
7.
Воропай Наталія Вікторівна
16 грудня 2025
8.
Кожушко Тетяна Володимирівна
16 грудня 2025
9.
Чех Ірина Дмитрівна
16 грудня 2025
10.
Ліпінський Василь Володимирович
16 грудня 2025
11.
Ярош Олена Василівна
16 грудня 2025
12.
Схаб Надія Валеріївна
16 грудня 2025
13.
Срога Ірина Михайлівна
16 грудня 2025
14.
Яремчук Юлія Василівна
16 грудня 2025
15.
Силаєва Лариса Юріївна
16 грудня 2025
16.
Кузнєцова Наталія Михайлівна
16 грудня 2025
17.
Стерлєва Софія Андріївна
16 грудня 2025
18.
Книш Соломія Богданівна
16 грудня 2025
19.
Лушнікова Ксенія Юріївна
16 грудня 2025
20.
Возняк Роман Андрійович
16 грудня 2025
21.
Майборода Наталія Віталіївна
16 грудня 2025
22.
Дробіняк Роман Романович
16 грудня 2025
23.
Олексюк Діана Володимирівна
16 грудня 2025
24.
Слон Юлія Олегівна
16 грудня 2025
25.
Гораніна Надія Михайлівна
16 грудня 2025
26.
Новохацький Микита Володимирович
16 грудня 2025
27.
Гумен Єлизавета Павлівна
16 грудня 2025
28.
Чернуха Лариса Володимирівна
16 грудня 2025
29.
Сусідко Лілія Петрівна
15 грудня 2025
30.
Шипович Мар'яна Іванівна
15 грудня 2025
308
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 90 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.