№22/257080-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу. Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Автор (ініціатор): Саплін Єгор Олександрович
Дата оприлюднення: 15 грудня 2025
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу.
Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Мажор Максим Станіславович проходив службу у 37-й окремій мотопіхотній бригаді з 2014 по 2016 рік. У 2014–2015 роках він перебував у найгарячішій точці — районі Донецького аеропорту, де сумлінно виконував бойові завдання, проявляючи мужність, дисциплінованість та відданість військовому обов’язку.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році він знову став до лав оборонців України. Спочатку служив у складі 93 ОМБр «Холодний Яр», виконуючи бойові завдання на Ізюмському напрямку, а згодом — на Бахмутському напрямку. Згодом був переведений до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де продовжив службу, неодноразово проявляючи особисту мужність, ініціативу та стійкість, обороняючи рідну землю на Запорізькому напрямку. За час служби, жертвуючи власним життям, врятував багато побратимів.
27 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Васильківському напрямку, ризикуючи власним життям заради побратимів і захисту українського народу.
Його бойовий шлях, багаторічна служба, участь у АТО та внесок у оборону України під час повномасштабної війни свідчать про високий рівень самопожертви та героїзму. З огляду на це прошу присвоїти Мажору Максиму Станіславовичу, 7 березня 1979 року народження, звання Героя України (посмертно).
Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Мажор Максим Станіславович проходив службу у 37-й окремій мотопіхотній бригаді з 2014 по 2016 рік. У 2014–2015 роках він перебував у найгарячішій точці — районі Донецького аеропорту, де сумлінно виконував бойові завдання, проявляючи мужність, дисциплінованість та відданість військовому обов’язку.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році він знову став до лав оборонців України. Спочатку служив у складі 93 ОМБр «Холодний Яр», виконуючи бойові завдання на Ізюмському напрямку, а згодом — на Бахмутському напрямку. Згодом був переведений до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де продовжив службу, неодноразово проявляючи особисту мужність, ініціативу та стійкість, обороняючи рідну землю на Запорізькому напрямку. За час служби, жертвуючи власним життям, врятував багато побратимів.
27 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Васильківському напрямку, ризикуючи власним життям заради побратимів і захисту українського народу.
Його бойовий шлях, багаторічна служба, участь у АТО та внесок у оборону України під час повномасштабної війни свідчать про високий рівень самопожертви та героїзму. З огляду на це прошу присвоїти Мажору Максиму Станіславовичу, 7 березня 1979 року народження, звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Литовченко Ольга Олексіївна
11 березня 2026
2.
Демиденко Ірина Іванівна
11 березня 2026
3.
Жомір Ольга Петрівна
11 березня 2026
4.
Луцко Галина Володимирівна
11 березня 2026
5.
Кравцова Вікторія Валеріївна
11 березня 2026
6.
Бугіра Ольга Василівна
11 березня 2026
7.
Винник Діана Миколаївна
11 березня 2026
8.
Кіценко Ольга Олександрівна
11 березня 2026
9.
Шлопак Ольга Сергіївна
11 березня 2026
10.
Омеляненко Катерина Олександрівна
11 березня 2026
11.
Сидорчук Вероніка Станіславівна
11 березня 2026
12.
Резнік Оксана Вікторівна
11 березня 2026
13.
Яремчук Інна Сергіївна
11 березня 2026
14.
Потапенко Андрій Романович
11 березня 2026
15.
Дмитришина Тетяна Вадимівна
11 березня 2026
16.
Гопей Денис Вікторович
11 березня 2026
17.
Павлик Олеся Олександрівна
11 березня 2026
18.
Кириченко Марія Русланівна
11 березня 2026
19.
Тарасюк Христина Андріївна
11 березня 2026
20.
Лях Юлія Олексіївна
11 березня 2026
21.
Огінська Ірина Євгенівна
11 березня 2026
22.
Амеліна Людмила Вікторівна
11 березня 2026
23.
Алєксєєва Катерина Борисівна
11 березня 2026
24.
Грабар Ольга Йосипівна
11 березня 2026
25.
Чайка Алла Петрівна
11 березня 2026
26.
Лоневська Олена Тарасівна
11 березня 2026
27.
Данченко Тетяна Олександрівна
11 березня 2026
28.
Шевчук Марина Григорівна
11 березня 2026
29.
Яворська Тетяна Станіславівна
11 березня 2026
30.
Гончар Наталія Миколаївна
11 березня 2026
2559
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 4 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.