№22/257080-еп
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу. Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Автор (ініціатор): Саплін Єгор Олександрович
Дата оприлюднення: 15 грудня 2025
Про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу.
Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Мажор Максим Станіславович проходив службу у 37-й окремій мотопіхотній бригаді з 2014 по 2016 рік. У 2014–2015 роках він перебував у найгарячішій точці — районі Донецького аеропорту, де сумлінно виконував бойові завдання, проявляючи мужність, дисциплінованість та відданість військовому обов’язку.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році він знову став до лав оборонців України. Спочатку служив у складі 93 ОМБр «Холодний Яр», виконуючи бойові завдання на Ізюмському напрямку, а згодом — на Бахмутському напрямку. Згодом був переведений до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де продовжив службу, неодноразово проявляючи особисту мужність, ініціативу та стійкість, обороняючи рідну землю на Запорізькому напрямку. За час служби, жертвуючи власним життям, врятував багато побратимів.
27 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Васильківському напрямку, ризикуючи власним життям заради побратимів і захисту українського народу.
Його бойовий шлях, багаторічна служба, участь у АТО та внесок у оборону України під час повномасштабної війни свідчать про високий рівень самопожертви та героїзму. З огляду на це прошу присвоїти Мажору Максиму Станіславовичу, 7 березня 1979 року народження, звання Героя України (посмертно).
Прошу Президента України розглянути питання про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату Мажору Максиму Станіславовичу, позивний «Мажор», який народився 7 березня 1979 року в місті Запоріжжі — козацькому краї зі сталими традиціями мужності та незламності, які він гідно реалізував у своїй військовій службі, проявляючи високий професіоналізм, стійкість та відданість військовому обов’язку.
Мажор Максим Станіславович проходив службу у 37-й окремій мотопіхотній бригаді з 2014 по 2016 рік. У 2014–2015 роках він перебував у найгарячішій точці — районі Донецького аеропорту, де сумлінно виконував бойові завдання, проявляючи мужність, дисциплінованість та відданість військовому обов’язку.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році він знову став до лав оборонців України. Спочатку служив у складі 93 ОМБр «Холодний Яр», виконуючи бойові завдання на Ізюмському напрямку, а згодом — на Бахмутському напрямку. Згодом був переведений до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де продовжив службу, неодноразово проявляючи особисту мужність, ініціативу та стійкість, обороняючи рідну землю на Запорізькому напрямку. За час служби, жертвуючи власним життям, врятував багато побратимів.
27 листопада 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання на Васильківському напрямку, ризикуючи власним життям заради побратимів і захисту українського народу.
Його бойовий шлях, багаторічна служба, участь у АТО та внесок у оборону України під час повномасштабної війни свідчать про високий рівень самопожертви та героїзму. З огляду на це прошу присвоїти Мажору Максиму Станіславовичу, 7 березня 1979 року народження, звання Героя України (посмертно).
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кибал Олена Олексіївна
15 березня 2026
2.
Решетняк Христина Андріївна
15 березня 2026
3.
Продан Емілія Олександрівна
15 березня 2026
4.
Палкова Наталія Романівна
14 березня 2026
5.
Велика Світлана Володимирівна
14 березня 2026
6.
Коханчик Віра Миколаївна
14 березня 2026
7.
Тупотіна Ксенія Миколаївна
14 березня 2026
8.
Мручок Оксана Анатоліївна
14 березня 2026
9.
Федоренко Алла Григорівна
14 березня 2026
10.
Сізова Анастасія Сергіївна
14 березня 2026
11.
Павлюк Тетяна Василівна
14 березня 2026
12.
Рудецька Ганна Ярославівна
14 березня 2026
13.
Цуркан Юлія Ігорівна
14 березня 2026
14.
Флінта Анастасія Вікторівна
14 березня 2026
15.
Олійник Ірина Іванівна
14 березня 2026
16.
Старцева Тетяна Геннадіївна
14 березня 2026
17.
Хоптяк Олександра Петрівна
14 березня 2026
18.
Пономаренко Тетяна Василівна
14 березня 2026
19.
Олійник Поліна Миколаївна
14 березня 2026
20.
Мінаєва Ірина Володимирівна
14 березня 2026
21.
Балонкіна Наталя Станіславівна
14 березня 2026
22.
Микитюк Оксана Володимирівна
13 березня 2026
23.
Юрчук Тетяна Павлівна
13 березня 2026
24.
Пелех Галина Ярославівна
13 березня 2026
25.
Перетятько Ліана Леонідівна
13 березня 2026
26.
Пелех Катерина Сергіївна
13 березня 2026
27.
Полієва Тетяна Григорівна
13 березня 2026
28.
Старик Ольга Василівна
13 березня 2026
29.
Коломієць Наталія Володимирівна
13 березня 2026
30.
Кульчицька Юлія Степанівна
13 березня 2026