Про присвоєння почесного звання Герой України (посмертно) молодшому сержанту САМКЕВИЧУ Сергію Андрійовичу!

Шановний пане Президент! Я, Самкевич Тетяна, дружина та мати його двох доньок звертаюсь до Вас з проханням присвоїти почесне звання Герой України(посмертно), моєму чоловіку Самкевичу Сергію Андрійовичу, який віддав своє життя у боротьбі за свободу та незалежність України.
Сергій народився 2 серпня 1984 року в селі Голишів Рівненського району Рівненської області. Змалку вирізнявся добротою, щирістю і вмінням товаришувати. Він ніколи не залишався осторонь, завжди приходив на допомогу. Був патріотом своєї країни тав мав жагу до справедливості.
У 2023 році був призваний по мобілізації до лав десантно-штурмових військ Збройних Сил України, проходив навчання у Великій Британії. Військову службу проходив у 95 окремій десантно-штурмовій бригаді, де брав активну участь у захисті нашої Батьківщини від російських окупантів на лініях бойового зіткнення.
Після хвороби та оперативного втручання був переведений до 241 окремої бригади територіальної оборони. Де не зважаючи на стан здоров’я продовжував свій бойовий шлях.
В травня 2024 року отримав важке поранення поблизу населеного пункту Побєда Покровського району Донецької області. Після лікування не вагаючись повернувся в стрій та продовжив захист та оборону на Маріїнському напрямку.
За час служби був відзначений нагородами. Сергій був нагороджений відзнакою президента України «За оборону України», був нагороджений міністром оборони України відзнакою « За поранення», медаллю « Ветеран війни - учасник бойових дій». Не одноразово нагороджувався командуванням частини грамотами та подяками за високий професіоналізм, сумлінну та зразкову службу.
31 жовтня 2024 рік - це страшна дата для мене, доньок, матері та брата. Разом з солдатом Агеєвим Максимом Геннадійовичем вирушили на евакуацію поранених побратимів. Під час евакуації з ним обірвався зв’язок… 8 місяців пекельного чекання звістки, що вони живі. Але на жаль… вони загинули в цю страшну дату.
Подвиг молодшого сержанта Самкевича Сергія Андрійовича є прикладом, що свідчить про відданість українському народу та готовність до самопожертви.
У героя залишилась дружина, діти - молодшій дочці був лише місяць від народження коли загинув її тато, мати та брат. Для нас це невимовно болюча втрата.
Присвоєння нашому Сергію найвищого державного звання стане не лише визнанням його героїзму, але й знаком глибокої вдячності та підтримки його сімʼї з боку держави.
Просимо Президента України, гаранта Конституції України та Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України , присвоїти молодшому сержанту САМКЕВИЧУ Сергію Андрійовичу найвище державне звання «Герой України» на жаль … посмертно. Його подвиг заслуговує на найвищу нагороду!
Назавжди 40 років…
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!