Шановний пане президенти України!
Ми, Громадяни України дружина Грицай Тетяна Володимирівна та мати Грицай Іванна Василівна,син Грицай Артем Андрійович який інвалід підгрупа (А ) аутизм з народження. Звертаємось з проханням присвоїти звання герой України посмертно старшому водію Гранатометного зводу 1-го механізованого батальйону 33-я окрема механізована бригада (позивний «Джон»). За винятково мужність, Відданість Батьківщині та самопожертву під час захисту незалежності й суверенітету України.
З 09.06. 2023р. по 15.06. 2023р. брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію російської федерації проти України перебував в населеному пункті мала Токмачка Малотокмачанська сільська територіальна громада Пологівський район Запорізької області, Виконуючи завдання 15.06.2023р. допомагаючи побратимом врятувавши П’яти побратимів, Вертаючись За 6-м побратимом його поранили в області Шийного трахею без знаку життя Зі слів побратимів загинув на місці. Своїм проступком Старший солдат Андрій Грицай на кличку Джон показав мужність згуртованість любов до побратимів і до України
За час проходження служби у Військовій частині А4447 Старший солдат Грицай Андрій Іванович зарекомендував себе як військовослужбовець який вмів організовувати та оптимізувати свою діяльність робота виконується раціонально із Додержанням термінів завжди виконує вказівки командира.
Навчався володіти зброєю та спорядженням на достатньому рівні утримує їх завжди у справному стані чистими готовими до застосування. Предмети бойової підготовки засвоїв добре. Функціональні обов’язки виконує добре. На критику та зауваження реагує адекватно завжди робить правильні висновки. Виявляє повагу до старших за військовим знанням шанує членів і гідність Товаришів по службі. Користувався авторитетом серед колег підлеглих та товаришів здатний згуртовувати колектив. Витривалий добре зберігає сили та швидко відновлює їх після інтенсивних навантажень. Постійно проявляв зацікавленість до предметів своєї спеціальності хотів вчитися проявляв ініціативу для змін у майбутньому
Він ніколи не боявся і завжди ішов вперед разом із побратимами брався за будь-яке завдання навіть попри важкий емоційний стан це був справжній солдат і людина честі.
Просимо вас пане президент присвоїти Грицай Андрій Іванович звання України посмертно як гідне вшанування його подвигу приклад для майбутніх поколінь і прояв вдячності від усього українського народу.Слова Україні!З повагою Грицай Тетяна Володимирівна Грицай Іванна Василівна та син Грицай Артем Андрійович