№22/257306-еп

Шановний, Пане Президенте! Прошу розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — мужньому захиснику нашої держави, молодшому сержанту Бессарабову Миколі Петровичу (позивний "Білий"), 19.12.1993 року народження, командиру відділення інженерно-саперного батальйону 47-ї окремої інженерної бригади.

Автор (ініціатор): Бессарабова Іванна Андріївна
Дата оприлюднення: 19 грудня 2025
Шановний, Пане Президенте!

Звертаюся до Вас, як дружина загиблого військовослужбовця, із проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — мужньому захиснику нашої держави, молодшому сержанту Бессарабову Миколі Петровичу(позивний "Білий), 19.12.1993 року народження, командиру відділення інженерно-саперного батальйону 47-ї окремої інженерної бригади.
5 березня 2022 року Микола добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Упродовж 3-ох років він мужньо та самовіддано виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту.
Зі слів побратимів Микола ніколи не боявся виконувати завдання, робив усе до останнього, був товаришем, на якого завжди можна було покластися.
За час служби Микола був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України "Хрест Доблесті", 29 вересня 2025 року та нагородою «Золотий Хрест» від Головнокомандувача ЗСУ, 13 листопада 2025 року.
Микола був єдиним сином у сім’ї , люблячим чоловіком та опорою для дружини. Мріяв про народження донечки, однак мрія так і залишилася нездійсненою.
Микола Бессарабов до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Він віддав найцінніше — своє життя — за нашу свободу, мирне небо та територіальну цілісність України.
6 грудня 2025 року молодший сержант Микола Бессарабов загинув під час виконання бойового завдання із захисту незалежності України в районі населеного пункту Гусинка Куп’янського району Харківської області, внаслідок ураження FPV дроном. Йому назавжди залишилося 31.
Присвоєння звання Героя України Бессарабову Миколі Петровичу — це найменше, що держава може зробити для вшанування його жертовності та увічнення пам’яті про його неоціненний внесок у нашу майбутню Перемогу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Карплюк Наталія Юріївна
19 березня 2026
2.
Галелюка Маріанна Миронівна
19 березня 2026
3.
Тертична Олена Миколаївна
19 березня 2026
4.
Орловська Світлана Ярославівна
19 березня 2026
5.
Андрійчук Лідія Петрівна
19 березня 2026
6.
Хапко Оксана Ярославівна
19 березня 2026
7.
Сиволоцька Ірина Анатоліївна
19 березня 2026
8.
Моштук Михайло Іванович
19 березня 2026
9.
Данилюк Марія Григорівна
19 березня 2026
10.
Ярич Ірина Володимирівна
19 березня 2026
11.
Табачук Ірина Олексіївна
19 березня 2026
12.
Пилипчук Вероніка Юріївна
19 березня 2026
13.
Бибик Тетяна Володимирівна
19 березня 2026
14.
Козак Жасміна Юріївна
19 березня 2026
15.
Грипич Анна Тарасівна
19 березня 2026
16.
Кузка Ілона Юріївна
19 березня 2026
17.
Гуменецька Зоряна Орестівна
19 березня 2026
18.
Дегтяренко Олена Вікторівна
19 березня 2026
19.
Гусєва Оксана Вікторівна
19 березня 2026
20.
Паплінська Ольга Олександрівна
19 березня 2026
21.
Лазорко Христина Ігорівна
19 березня 2026
22.
Омеляненко Олена Володимирівна
19 березня 2026
23.
Романяк Уляна Володимирівна
19 березня 2026
24.
Каратник Ірина Іванівна
19 березня 2026
25.
Сенчишин Ольга Андріївна
19 березня 2026
26.
Полежай Валерія Іванівна
19 березня 2026
27.
Левценюк Ігор Анатолійович
19 березня 2026
28.
Коновал Віра Романівна
19 березня 2026
29.
Кірічук Лариса Анатоліївна
19 березня 2026
30.
Яворський Остап Ростиславович
19 березня 2026
25141
голосів з 25000
необхідних
Статус: На розгляді
Збір підписів завершено