№22/257306-еп

Шановний, Пане Президенте! Прошу розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — мужньому захиснику нашої держави, молодшому сержанту Бессарабову Миколі Петровичу (позивний "Білий"), 19.12.1993 року народження, командиру відділення інженерно-саперного батальйону 47-ї окремої інженерної бригади.

Автор (ініціатор): Бессарабова Іванна Андріївна
Дата оприлюднення: 19 грудня 2025
Шановний, Пане Президенте!

Звертаюся до Вас, як дружина загиблого військовослужбовця, із проханням розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — мужньому захиснику нашої держави, молодшому сержанту Бессарабову Миколі Петровичу(позивний "Білий), 19.12.1993 року народження, командиру відділення інженерно-саперного батальйону 47-ї окремої інженерної бригади.
5 березня 2022 року Микола добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Упродовж 3-ох років він мужньо та самовіддано виконував бойові завдання на найнебезпечніших напрямках фронту.
Зі слів побратимів Микола ніколи не боявся виконувати завдання, робив усе до останнього, був товаришем, на якого завжди можна було покластися.
За час служби Микола був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України "Хрест Доблесті", 29 вересня 2025 року та нагородою «Золотий Хрест» від Головнокомандувача ЗСУ, 13 листопада 2025 року.
Микола був єдиним сином у сім’ї , люблячим чоловіком та опорою для дружини. Мріяв про народження донечки, однак мрія так і залишилася нездійсненою.
Микола Бессарабов до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові. Він віддав найцінніше — своє життя — за нашу свободу, мирне небо та територіальну цілісність України.
6 грудня 2025 року молодший сержант Микола Бессарабов загинув під час виконання бойового завдання із захисту незалежності України в районі населеного пункту Гусинка Куп’янського району Харківської області, внаслідок ураження FPV дроном. Йому назавжди залишилося 31.
Присвоєння звання Героя України Бессарабову Миколі Петровичу — це найменше, що держава може зробити для вшанування його жертовності та увічнення пам’яті про його неоціненний внесок у нашу майбутню Перемогу.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Мірошніченко Людмила Олександрівна
10 лютого 2026
2.
Гайдаш Сергій Вікторович
10 лютого 2026
3.
Ільченко Зоя Іванівна
10 лютого 2026
4.
Ярмак Оксана Володимирівна
10 лютого 2026
5.
Євдокименко Роман Вікторович
10 лютого 2026
6.
Манжос Олександра Миколаївна
10 лютого 2026
7.
Смолярчук Ганна Василівна
10 лютого 2026
8.
Кравцова Наталія Олександрівна
10 лютого 2026
9.
Козій Олександра Миколаївна
10 лютого 2026
10.
Калкутіна Наталія Володимирівна
10 лютого 2026
11.
Римар Микола Олександрович
10 лютого 2026
12.
Несен Ольга Ігорівна
10 лютого 2026
13.
Яруш Ірина Олегівна
10 лютого 2026
14.
Білінська Оксана Степанівна
10 лютого 2026
15.
Тупчієнко Тетяна Олександрівна
10 лютого 2026
16.
Бойко Владислава Віталіївна
10 лютого 2026
17.
Махлярчук Вікторія Сергіївна
10 лютого 2026
18.
Пекар Ольга Володимирівна
10 лютого 2026
19.
Бугайчук Марина Геннадіївна
10 лютого 2026
20.
Григор'єв Юрій Сергійович
10 лютого 2026
21.
Ковальчук Валентина Василівна
10 лютого 2026
22.
Калиняк Наталія Сергіївна
10 лютого 2026
23.
Данилюк Катерина Володимирівна
10 лютого 2026
24.
Карась Володимир Олександрович
10 лютого 2026
25.
Кузнєцова Тетяна Вікторівна
10 лютого 2026
26.
Кравчук Анастасія Григорівна
10 лютого 2026
27.
Сабадаш Ольга Андріївна
10 лютого 2026
28.
Стадник Ірина Миколаївна
09 лютого 2026
29.
Галась Юлія Степанівна
09 лютого 2026
30.
Чмелюк Ангеліна Сергіївна
09 лютого 2026
13018
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 38 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.