Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю 5 штурмової бригади Гармашу Роману Сергійовичу, який віддав своє життя, захищаючи суверенітет та незалежність України під час бойового завдання 18.09.2024.

Шановний пане Президенте України!

Звертаємось до Вас із проханням розглянути петицію про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) солдату військової частини А 4010 (5 штурмова бригада) Гармашу Роману Сергійовичу.
Вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, до останнього подиху у бою за Україну, її свободу і незалежність, 41-річний Роман Гармаш загинув 18 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське біля Бахмута на Донеччині.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф, Роман проявив свою сміливість і відданість Україні, ставши до лав тероборони. Згодом прийняв рішення захищати державу в складі 5 штурмової бригади, в/ч А 4010.
Серед побратимів мав позивний «Ромашка», потім «Кухар».
Боровся проти російського агресора на різних ділянках фронту. Найгарячіші напрямки: Часів Яр, Бахмут та його околиці, Краматорськ, Костянтинівка, Кліщіївка, Покровськ та його околиці.
Ворожі артилерійський й авіаудар КАБом під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське під Бахмутом обірвав його життя 18 вересня.
З 18.09.2024 Роман числився безвісти, 20 вересня його тіло було знайдено та евакуйовано завдяки побратимам.

Роман проживав у селі Малий Ходачків Тернопільського району, що на Тернопільщині.
Був люблячим сином, братом, татом, вірним другом та побратимом.
Роман був добрим та чуйним, завжди товариським та готовим прийти на допомогу. Він ніколи не скаржився, не боявся, не відступав. Був мужнім та рішучим. Справжнім, щирим та сильним!
Його бойові побратими пам’ятають його як вірного, відповідального та відданого справі воїна.
"Роман — приклад воїна честі, гідності та надійного плеча в бою. Для нас він назавжди залишиться авторитетом, другом, побратимом і справжнім воїном, на якого хотілося бути схожим" - слова командира...
Указом Президента України №60/2025 від 29 січня 2025 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У нього залишилася єдина донька, яка має рости з гордістю за свого батька. Дитина повинна знати, що її тато — не просто воїн, а справжній Герой України, який поклав своє життя за мирне майбутнє нашої держави.
Тому від імені матері, доньки, друзів цивільних та побратимів по службі, а також усіх, хто його любив, прошу Вас присвоїти звання Героя України (посмертно) захиснику нашої Батьківщини, справжньому патріотові своєї держави - Роману Гармашу.
Бо він віддав найцінніше - своє життя - заради нас з вами, заради того, щоб Україна була - у найвищому сенсі цього слова.
Я щиро вірю, що його подвиг, його незламність, його безмежна любов до України та непохитна віра в Перемогу заслуговують на найвищу нагороду - звання Героя України, присвоєння якого стане гідним виявом поваги до Воїна та моральною підтримкою для його родини, побратимів і всього українського народу.

Герої, на жаль, вмирають. Та памʼять про них житиме.
Вічна шана Героям!
Слава Україні! Героям Слава!

З повагою, сім’я загиблого Героя – мама Марія, дочка Софія, сестра Світлана.