Шановний пане Президенте!
Прошу присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) відважному захисникові нашої Батьківщини, військовослужбовцю Збройних Сил України - старшому солдату, командиру гармати розрахунку артилерійського взводу артилерійської батареї 1 аеромобільного батальйону військової частини А2120 Лебідь Артему Анатолійовичу.
Артем народився 9 листопада 1999р. в с.Мартинівка на Чернігівщині. Спочатку навчався у рідному селі, а повну середню освіту здобув у Більмачівській ЗОШ. Продовжив навчання в Прилуцькому агротехнічному коледжі. Спочатку освоїв професію газозварника, а потім – водія.
У 2019 році склав військову присягу на вірність українському народові та впродовж 1,5 року проходив строкову службу в рядах Національній гвардії України.
З вересня 2022 року Артем доєднався до лав Збройних Сил України для виконання бойових завдань із захисту територіальної цілісності Батьківщини в складі 81 ОАеМБр. Після проходження військового навчання за кордоном, де він зарекомендував себе як один із найкращих військовослужбовців, розпочав безпосередню участь у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, безпосередньо брав участь у штурмових та оборонних боях за населений пункт Білогорівка. У ході одного з найзапекліших боїв отримав контузію.
Після проходження реабілітації був переведений до артилерійського підрозділу, у складі якого більше двох років безперервно брав участь у бойових діях. Проходив службу на посаді номера обслуги гранатомета та гармати, згодом був призначений на посаду старшого навідника, а згодом — командира розрахунку, на якій перебував до моменту загибелі. Отримувавши неодноразово осколкові поранення, після лікування, знову повертався до виконання бойових завдань.
Під час останнього бойового виходу, на якому перебував більше 30 днів, отримав осколкове поранення в руку, але продовжував бойове завдання.
Під час виконання бойових завдань ризикуючи власним життям та здоровʼям неодноразово рятував життя побратимів, зокрема під час одного з бойових виходів потрапив під ураження та отримав мінно-вибухову травму, але, опанувавши ситуацію, розпочав порятунок, надавши першу домедичну допомогу, врятував життя особовому складу розрахунку.
Останній свій героїчний вчинок Артем здійснив за два дні до своєї загибелі — він врятував життя побратима під час виконання бойового завдання.
26 серпня 2025 року в районі бойових дій біля н.п.Серебрянка Донецької області загинув, до останнього залишаючись на позиції та проявивши виняткову мужність і відданість.
За особисту небайдужість, хоробрість, відвагу Артем Лебідь отримав низку відзнак:
- нагрудний знак «За вагомий внесок у боротьбі проти агресії російської федерації»
- відзнаку «За оборону України»
- почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
- орден «За мужність» III ступеня
- мав статус ветерана війни - учасника бойових дій
Рідні, друзі, побратими запамʼятають Артема справжнім воїном, людиною слова, готовим завжди прийти на допомогу. Він був люблячим сином та братом, надійним другом та побратимом, турботливим коханим.
Артем віддав своє життя заради миру, свободи і майбутнього нашої країни, заради нас з вами. Саме завдяки таким героям тримається оборона України та наближається наша перемога, про яку так мріяв Артем.
Щиро прошу Вас, пане Президенте, розглянути це звернення та вшанувати памʼять Лебідь Артема Анатолійовича. Вважаю, що він заслуговує на найвищу державну відзнаку - звання Героя України (посмертно).
Наш обов’язок - зробити так, щоб майбутнє покоління пам’ятало про героїчні вчинки таких воїнів!