Старший лейтенант Челпанов Іван Олександрович «Халк» загинув у віці 39 рокі 7 листопада 2025 року при виконанні службових обов'язків на посаді заступника командира мотопіхотного батальйону ввйськової частини А3719.
Навесні
2019 року він вступив до лав Збройних Сил України, розпочавши свій бойовий
шлях від простого солдата у складі військової частини А2962. Його служба від самого
початку була пов’язана з найскладнішими напрямками східного фронту.
З перших місяців перебування у війську старший лейтенант Челпанов виконував
бойові завдання в районі проведення Операції об’єднаних сил. У 2019–2022
роках він неодноразово перебував у бойових чергуваннях і зіткненнях на
Донецькому напрямку — зокрема в районах Невельського та Пісок. Пункт
постійної дислокації його підрозділу знаходився в Маріуполі де також проживала його родина.
З початком повномасштабного вторгнення старший лейтенант Челпанов
безпосередньо долучився до виконання бойових завдань біля населених пунктів Волноваха, Старомлинівка, та оборони населеного пункту Піски поблизу Донецька.
У складі ротно-тактичної групи він виконував завдання з утримання позицій,
стримування противника та нанесення йому втрат. У подальшому підрозділ, у
якому він служив, був тимчасово відкомандирований на Запорізький напрямок,
де вдалося зупинити наступ ворожих колон, завдати противнику значних втрат та
затрофеїти велику кількість техніки окупантів.
Улітку 2022 року під час боїв у районі Пісок Іван Челпанов отримав перше бойове
поранення. Попри це, він продовжував керувати підрозділом, організовував
оборону та брав безпосередню участь у знищенні живої сили противника аж до
моменту евакуації. Після лікування та реабілітації офіцер був залучений до
підготовки особового складу, передаючи бойовий досвід та готуючи військових
до дій у зоні бойових дій.
За проявлені лідерські якості його було призначено командиром механізованого
взводу. Під його особистим керівництвом взвод вів важкі бої поблизу Вугледара, відбивав
наступ підрозділів морської піхоти РФ та завдавав противнику суттєвих втрат, а також проводив штурмові дії з наступу та відновлення позицій українських військ.
Згодом він особисто брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку, де його
підрозділ ефективно протидіяв штурмовим групам ПВК «Вагнер», утримуючи
визначені рубежі в умовах постійних атак.
У подальшому Івана Челпанова було призначено заступником командира
механізованої роти. Значну увагу він приділяв бойовій підготовці, злагодженню
підрозділу, мінімізації втрат та безпосередньо керував ротою під час оборонних боїв у районі міста
Часів Яр, де вони мали значний успіх.
У 2025 році старший лейтенант Челпанов був призначений на посаду заступника
командира мотопіхотного батальйону вже у складі військовоїчастини А3719. На цій посаді він брав участь в обороні
Лиману, організовував систему бойової підготовки батальйону та відповідав за
планування і підготовку особового складу до виконання бойових завдань.
За роки служби Іван Челпанов пройшов шлях від солдата до старшого лейтенанта, від командира відділення до заступника командира батальйону, що підтверджує його відданість службі. Він зарекомендував себе як рішучий, витривалий і
відповідальний командир, здатний діяти в умовах інтенсивних бойових дій та
нести відповідальність за життя підлеглих. Він неодноразово відзначався
відомчими нагородами за поранення,захист держави та ін., а у 2025 році отримав свою першу державну нагороду —
орден Богдана Хмельницького, який став офіційним визнанням його особистої
мужності, ефективного командування та вагомого внеску в захист України та українського народу