Шановний пане Президенте України!
Я, Тур Марія Іванівна, звертаюся з проханням розглянути петицію щодо присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) моєму братові — солдату, оператору безпілотних літальних апаратів 1 стрілецького відділення Пундору Богдану Івановичу, позивний «Чорний».Під час служби був прикомандирований до бригади «Червона Калина» та виконував бойові завдання.
Богдан Пундор загинув 28 квітня 2025 року під час виконання надзвичайно складного бойового завдання поблизу села Малинівка Донецької області. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу він отримав поранення, несумісні з життям. Загинув, проявивши самопожертву, мужність та непохитну відданість Українському народові й державі.
За проявлену особисту мужність, відвагу та самовіддане виконання військового обов’язку Пундор Богдан Іванович був посмертно нагороджений державною нагородою України — орденом «За мужність».
Пундор Богдан Іванович народився 21 березня 1998 року в селі Межиріччя Жидачівського району Львівської області.
Богдан був справжнім воїном — зразком незламності, сили духу та відповідальності. Він мріяв про мирне життя у вільній, незалежній Україні, про власний дім, щасливу родину та спокійне майбутнє. До повномасштабного вторгнення російської федерації Богдан активно займався спортом: грав у бадмінтон, брав участь у змаганнях, займався гирьовим спортом та армреслінгом. Він був сильним не лише фізично, а й морально — працьовитим, наполегливим, відповідальним, людиною, якій довіряли й на яку рівнялися.
У серпні 2024 року був призваний до лав Національної гвардії України. Проходив військову службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 1 стрілецького відділення 2 стрілецького батальйону військової частини 3002. Під час служби успішно пройшов курси оператора БПЛА типу FPV-дрон.
Богдан Пундор був одним із найкращих у своїй справі — відповідально й самовіддано виконував бойові завдання будь-якої складності, часто ризикуючи власним життям заради безпеки побратимів і захисту України. Його мужність, рішучість, професіоналізм і патріотизм є гідним прикладом для нинішніх і майбутніх поколінь українських воїнів.
Враховуючи героїзм, самопожертву та вагомий особистий внесок у захист суверенітету й територіальної цілісності України, від імені батьків, сестри, рідних прошу присвоїти Пундору Богдану Івановичу почесне звання «Герой України» (посмертно).
Він — герой не тільки для своєї родини. Він — герой для всіх нас.
З глибокою повагою та болем,
Сестра, Тур Марія Іванівна
моб. 068-42-36-179