Пане Президенте, ми просимо Вас вшанувати подвиг солдата Сироти Андрія Любомировича, присвоївши йому звання «Герой України» (посмертно).
7 листопада 2024 року Андрій був призваний до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання після чого служив стрільцем - санітаром в 5 окремій важкій механізованій бригаді, військової частини А4594.
Він чесно і самовіддано виконував свій військовий обов’язок. Перебуваючи в зоні активних бойових дій, Андрій ніколи не скаржився, що йому важко, завжди підтримував побратимів, був справжнім, мужнім сином своєї Батьківщини і до останнього подиху захищав цілісність її кордонів, відчайдушно боровся в бою разом з побратимами, ризикуючи своїм життям.
11 січня 2025 року Андрій вийшов на бойове завдання… А 22 січня 2025 року ми отримали звістку, що він вважається зниклим безвісти.
З молитвами, вірою та надією про те, що Андрій серед живих ми робили спроби його відшукати. На жаль, тести ДНК підтвердили зворотнє…
Андрій Сирота був людиною з великим серцем та незламною волею.Відданість військовій присязі, щире прагнення справедливості та непохитна віра в перемогу зробили його гідним громадянином та справжнім Героєм для своєї Батьківщини.
Андрій був справжнім воїном, зразком незламності і мужності духу. Був відданий службі. Мріяв про життя із своєю родиною у мирній , незалежній, незламній Україні. Хотів щасливого, мирного життя нашій країні. У вічній скорботі з болем у серці залишилися батьки, дружина та дітки. Ми всі пишаємось мужністю та непохитністю Андрія, його відданістю і хоробрістю! Таким він назавжди залишиться в наших серцях! Найкращий син для своїх батьків та люблячий батько для своїх дітей! Нашому Герою назавжди 30!
Пане Президенте, від імені батьків, які втратили єдиного сина, дружини, дітей просимо присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Андрію Сироті! Ця петиція – найменше, що можна зробити для вшанування його пам’яті! Це визнання його мужності, відданості, героїзму та самопожертви.
Слава Україні! Героям Слава!