ПЕТИЦІЯ
щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно)
Президенту України
Верховному Головнокомандувачу
Збройних Сил України
Шановний пане Президенте!
Я, Казьмірук Світлана Олександрівна, мати загиблого військовослужбовця, а також громадяни України, які підтримують цю петицію, звертаємося до Вас із проханням присвоїти звання «Герой України» (посмертно) Казьміруку Вадиму Павловичу, 25 листопада 1990 року народження, молодшому сержанту 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, який віддав своє життя, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
02 березня 2022 року мій син добровільно прибув до територіального центру комплектування з готовністю стати на захист Батьківщини. Йому було відмовлено з формальних підстав, однак він не відмовився від свого рішення та неодноразово звертався до ТЦК, доки не був зарахований до лав Збройних Сил України.
Із самого початку служби Вадим прагнув потрапити до десантно-штурмових військ. У серпні 2022 року він проходив службу у складі 80-ї десантно-штурмової бригади, беручи участь у бойових діях під час Харківського контрнаступу.
Під час проходження військової служби мій син проявив:
• виняткову мужність і самопожертву;
• вірність Військовій присязі та українському народові;
• високий професіоналізм і відповідальність під час виконання бойових завдань у надзвичайно складних умовах;
• готовність ризикувати власним життям заради побратимів і цивільного населення.
У січні 2023 року він був направлений на бойові навчання до Федеративної Республіки Німеччина. Після повернення проходив службу у складі 82-ї окремої десантно-штурмової бригади,
3-й батальйон, 11-та рота, 1-й взвод, 3-тє відділення, на посаді командира відділення.
30 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області, Казьмірук Вадим Павлович проявив героїзм, рішучість та самовідданість.
Утримуючи бойову позицію та усвідомлюючи реальну загрозу власному життю, він продовжив виконання поставленого завдання, забезпечив прикриття підрозділу, що дало змогу зберегти життя особовому складу та виконати бойову задачу.
Внаслідок ворожого обстрілу мій син загинув.
Його дії мали вирішальне значення для утримання позицій, відбиття атаки противника та недопущення його прориву.
Подвиг Казьмірука Вадима Павловича є прикладом найвищої самопожертви в ім’я України, символом незламності українського воїна та моральним орієнтиром для нинішніх і майбутніх поколінь.
Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) стане:
• актом державного визнання його подвигу;
• знаком глибокої пошани до пам’яті загиблого та його родини;
• важливим моральним сигналом для українського суспільства та Збройних Сил України.
З огляду на викладене, прошу Вас, пане Президенте, розглянути це звернення та ухвалити рішення про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Казьміруку Вадиму Павловичу.
З повагою,
Казьмірук Світлана Олександрівна,
мати загиблого військовослужбовця
та громадяни України — підписанти електронної петиції.