№22/258252-еп
Прошу розглянути петицію щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України Громʼяку Андрію Володимировичу (15.06.1982 – 16.08.2024), який загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. Його мужність, відвага та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.
Автор (ініціатор): Гром'як Ольга Андріївна
Дата оприлюднення: 09 січня 2026
Шановний пане Президенте України!
Звертаємося до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно) — військовослужбовцю Збройних Сил України Громʼяку Андрію Володимировичу (15.06.1982 – 16.08.2024), який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Громʼяк Андрій Володимирович був мобілізований до лав Збройних Сил України 1 травня 2024 року. Він проходив службу у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був гранатометником 4-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 2-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224.
Після мобілізації Андрій Володимирович сумлінно виконував покладені на нього бойові завдання, залишаючись вірним Військовій присязі, своїм побратимам і українському народові. Він проявляв мужність, відвагу та стійкість у складних бойових умовах, не уникав небезпеки та до останнього залишався на позиціях.
16 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання Андрій Володимирович зник безвісти. Для родини почався довгий і надзвичайно болісний період невідомості, постійних пошуків і надії. Ми вірили, що він живий, сподівалися на полон і до останнього не втрачали віри.
На жаль, 5 грудня 2025 року родину повідомили, що за результатами ДНК-експертизи було підтверджено загибель Громʼяка Андрія Володимировича. Увесь цей час він вважався зниклим безвісти, хоча насправді вже віддав своє життя за Україну.
Андрій Володимирович був не лише військовослужбовцем, а й люблячим батьком,і близькою людиною для своєї родини. Він мріяв про мирне життя після війни, про майбутнє своєї дитини, але, не маючи вибору й не зрадивши честі, виконав свій обовʼязок до кінця.
Його мужність, відвага та самопожертва є прикладом справжнього героїзму українського воїна. Ми глибоко переконані, що подвиг Громʼяка Андрія Володимировича заслуговує на найвище державне визнання.
У звʼязку з викладеним вище, просимо Вас присвоїти Громʼяку Андрію Володимировичу звання «Герой України» (посмертно) як символ вдячності, шани та вічної памʼяті про Захисника України.
Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються в серцях українців і в історії України.
Звертаємося до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно) — військовослужбовцю Збройних Сил України Громʼяку Андрію Володимировичу (15.06.1982 – 16.08.2024), який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Громʼяк Андрій Володимирович був мобілізований до лав Збройних Сил України 1 травня 2024 року. Він проходив службу у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді, був гранатометником 4-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 2-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0224.
Після мобілізації Андрій Володимирович сумлінно виконував покладені на нього бойові завдання, залишаючись вірним Військовій присязі, своїм побратимам і українському народові. Він проявляв мужність, відвагу та стійкість у складних бойових умовах, не уникав небезпеки та до останнього залишався на позиціях.
16 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання Андрій Володимирович зник безвісти. Для родини почався довгий і надзвичайно болісний період невідомості, постійних пошуків і надії. Ми вірили, що він живий, сподівалися на полон і до останнього не втрачали віри.
На жаль, 5 грудня 2025 року родину повідомили, що за результатами ДНК-експертизи було підтверджено загибель Громʼяка Андрія Володимировича. Увесь цей час він вважався зниклим безвісти, хоча насправді вже віддав своє життя за Україну.
Андрій Володимирович був не лише військовослужбовцем, а й люблячим батьком,і близькою людиною для своєї родини. Він мріяв про мирне життя після війни, про майбутнє своєї дитини, але, не маючи вибору й не зрадивши честі, виконав свій обовʼязок до кінця.
Його мужність, відвага та самопожертва є прикладом справжнього героїзму українського воїна. Ми глибоко переконані, що подвиг Громʼяка Андрія Володимировича заслуговує на найвище державне визнання.
У звʼязку з викладеним вище, просимо Вас присвоїти Громʼяку Андрію Володимировичу звання «Герой України» (посмертно) як символ вдячності, шани та вічної памʼяті про Захисника України.
Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються в серцях українців і в історії України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Зайчук Вадим Віталійович
15 січня 2026
2.
Свінціцька Альона Аркадіївна
15 січня 2026
3.
Думич Ольга Юліанівна
15 січня 2026
4.
Рожко Руслана Олександрівна
15 січня 2026
5.
Чуп Ганна Іванівна
15 січня 2026
6.
Лісовська Юлія Анатоліївна
15 січня 2026
7.
Балацко Наталія Василівна
15 січня 2026
8.
Клюс Мирослава Василівна
15 січня 2026
9.
Бахурець Анатолій Іванович
15 січня 2026
10.
Маліновська Анастасія Сергіївна
15 січня 2026
11.
Бойко Ігор Михайлович
15 січня 2026
12.
Чуп Раіса Василівна
15 січня 2026
13.
Клюс Тетяна Юріївна
15 січня 2026
14.
Бора Надія Михайлівна
15 січня 2026
15.
Юргеля Ірина Василівна
15 січня 2026
16.
Дригула Олександр Сергійович
15 січня 2026
17.
Барщук Юлія Данилівна
15 січня 2026
18.
Дребот Марія Іванівна
15 січня 2026
19.
Дригула Алла Леонідівна
15 січня 2026
20.
Яницька Дар'я Геннадіївна
15 січня 2026
21.
Сізов Віталій Олександрович
15 січня 2026
22.
Град Галина Олександрівна
15 січня 2026
23.
Коваленко Анна Дмитрівна
15 січня 2026
24.
Хвостовська Дар'я Юріївна
15 січня 2026
25.
Зайчук Ольга Андріївна
15 січня 2026
26.
Гнида Аліна Олександрівна
15 січня 2026
27.
Сізова Анастасія Сергіївна
15 січня 2026
28.
Бондаренко Ольга Миколаївна
15 січня 2026
29.
Писарчук Наталія Василівна
15 січня 2026
30.
Богатирьова Наталія Сергіївна
15 січня 2026
2775
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 84 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.