Присвоїти звання Героя України (посмертно) Штокалу Руслану Любомировичу

Шановний пане Президенте України!
Ми, громадяни України, звертаємося до Вас із глибокою повагою та щирим проханням присвоїти високе державне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України — Штокалу Руслану Любомировичу, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Штокал Руслан Любомирович народився 7 серпня 1989 року в селі Котівка Чортківського району Тернопільської області. З дитинства він був добрим, щирим і працьовитим хлопцем, якого поважали однолітки та дорослі. Захоплювався спортом, музикою, брав активну участь у шкільному житті, завжди був готовий прийти на допомогу іншим.
Руслан здобув професійну освіту у Чортківському вищому професійному училищі, де навчався за спеціальністю оператора комп’ютерного набору та секретаря керівника. Був старанним учнем, отримував нагороди, грамоти, брав участь у спортивних змаганнях та олімпіадах.
У 2008 році був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України, де служив у Військово-Морських Силах у місті Севастополь. Після армії працював за кордоном, а згодом повернувся в Україну, створив сім’ю, став турботливим чоловіком і люблячим батьком для свого сина.
19 грудня 2022 року Руслана мобілізували до лав Збройних Сил України. Він не ухилявся від обов’язку, не шукав виправдань — із честю прийняв рішення стати на захист Батьківщини. Після військової підготовки у Володимирі-Волинському та Надвірній його направили на Схід України.
Руслан проходив службу у складі 42-ї окремої механізованої бригади, 1-го батальйону, 2-ї роти, 2-го взводу, 3-го відділення на посаді стрільця-снайпера. Він зарекомендував себе як мужній, витривалий, відповідальний воїн, який ніколи не залишав побратимів у біді, виконував накази сумлінно й без страху.
19 червня 2023 року Руслан Штокал загинув під час виконання свого першого бойового завдання поблизу населеного пункту Діброва Серебрянського лісництва Луганської області. Він віддав своє життя, захищаючи рідну землю, український народ і майбутнє своєї сім’ї.
Два роки його родина жила в надії, шукаючи сина, чоловіка, батька. І лише у травні 2025 року було офіційно підтверджено його загибель. Цей біль неможливо передати словами, але подвиг Руслана назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів і всієї громади.
Штокал Руслан Любомирович не отримав державних нагород за життя. Проте його самопожертва, вірність військовій присязі та любов до України заслуговують на найвище визнання з боку держави.
Присвоєння йому звання Героя України (посмертно) стане:
•гідним вшануванням його подвигу;
•знаком вдячності українського народу;
•прикладом для майбутніх поколінь;
•підтримкою для родини загиблого Героя.
Ми переконані, що імена таких воїнів, як Руслан Штокал, повинні бути вписані в історію України золотими літерами.
Просимо Вас розглянути цю петицію та підтримати наше звернення.
Слава Україні!
Героям слава!
Вічна пам’ять полеглим захисникам!