Присвоєння почесне звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Нуцковському Роману Михайловичу (позивний "Поляк") 5-ОШБр в/ч А4010

Шановний пане призиденте Володимир Олександрович!
Я Нуцковська Анджела Михайлівна, прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму рідному брату Нуцковському Роману Михайловичу позивний "Поляк" солдату 5-ОШБр в/ч А4010 за його мужність, самопожертву та відданість своїй країні.

Нуцковський Роман Михайлович народився 26.10.1997 року в с.Волиця що на Львівщині,виріс у простій родині
був світлим, добрим, безмежно щирим,позитивним,талановитим та турботливим хлопцем.В школі навчався добре мав багато друзів.Захоплювався фудтболом,любив співати завжди допомагав тим хто поруч та спішив на допомогу тим хто просив його про це.Дуже любив це життя та мав багато планів на майбутнє.

Після закінчення школи навчався у ДНЗ "Львівське вище професійно-технічне училище" з 02.09.2013р по 25.05.2016рік здобув професію електрогазозварщик.Після закінчення училища працював ТзОВ"Деоз Реліз" на посаду електрогазозварщик працював там рік та звільнився,згодом влаштувався в Вікна Steko працював там дуже довгий час .
Згодом як багато молодих Українців Роман вирушив до Польщі,щоб заробити на краще життя для себе та своєї сім'ї.
Про те,коли прийшла війна Роман без вагань повернувся до України щоб стати добровільно на захист своєї землі,він не шукав слави,він просто знав,що мав боронити свій дім,захищати Батьківщину вважав своїм обов'язком,але водночас мріяв про щасливе, спокійне сімейне життя під мирним небом,на рідній землі.
У квітні 2023 року Роман зібрався та добровільно пішов в місцеве ТЦК подати необхідні документи, щоб приступити до служби та навчання.
Вже 05.04.2023 року Роман підписав контракт в в/ч А3618 у Львівській області с.Старичі 356-й навчальний артилерійський полк (356 НАП в/ч А3618)-артилерійська частина 184-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ,яка готує спеціалістів наземної артилерії.
Військову присягу прийняв 08.04.2023року у в/ч А3618.
Навчаня проходив на території Великої Британії, після навчання був направлений у 5-ту ОШБр в/ч А4010 там і проходив подальшу свою службу.
Виконував військові завдання на Бахмутському напрямку.
15 травня 2024 року Роман отримав нагороду нагрудний знак "Ветеран війни-Учасника бойових дій та посвідчення УБД .
Він зарекомендував себе як мужній, витривалий,відповідальний воїн, який ніколи не залишав побратимів у біді ,виконував накази сумліно й без вагань.Побратими знали Романа як старанного, відважного,позитивного військовослужбовця,впевненого та відповідального перед будь яким даними йому завданнями.Роман був прикладом незламності,самовідданості та любові до Батьківщини він пишався тим, що є Українцем.
На жаль виконуючи бойове завдання в районі н.п.Ступочки,Краматорського району,Донецької області під час ворожого артилерійського обстрілу,гідно виконуючи свій обов'язок,беручи участь в обороні держави та стримані збройної агресії російської федерації Роман загинув 13.01.2025 року йому було лише 27 років.
Похований він в с.Волиця звідки і сам родом.
Роман назавжди залишиться у серцях тих,хто його знав.Його відвага, сила духу,добре серце та вірність Україні стануть прикладом для майбутніх поколінь.Він був гордістю для своїх рідних і став гордістю для всієї України.


ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ПРОШУ ВАС РОЗГЛЯНУТИ ПЕТИЦІЮ За МОЇМ ПРОХАННЯМ,адже мій брат любив це життя і хотів жити,як усі ми люди,але він обрав інший шлях він обрав боронити нашу рідну землю,наш український народ знаючи, що кожен день ризикуватиме своїм життям,він обрав служити Україні українському народу бо так прагнула його душа бо як він завжди казав, а хто як не я,сьогодні там мене потребують..Роман відав найцінніше, що мав це своє молоде життя в якому і сам не встиг пожити,для мене своїм вчинком він вже Герой,тож проявімо слово подяки за його відвагу, мужність,самопожертву, вірність своїй державі до останнього подиху життя ПРИСВОЄННЯМ ПОЧЕСНИМ ЗВАННЯМ ГЕРОЯ УКРАЇНИ (Посмертно).

У Романа залишилася сестра та маленький племінник (похресник) якому на теперішній час вже 5 років якого він так сильно любив і хотів спостерігати як він росте та як складатиметься його доля в подальшому житті,на жаль Роман так і не встиг завести свою власну сім'ю, його сім'єю була сестра та племінник (похресник) на жаль Роман так і не встиг втілити усі свої мрії,задуми, бажання в реальність його мрії та бажання залишилися просто мріями та бажання навіки.



Вічна пам'ять та слава Герою вірному сину своїй Батьківщині!
Герої помирають,але дух їх живе вічно!
Слава Україні!????????
Героям слава!????????