Шановний пане Президенте! Ми родина загиблого, просимо Вас розглянути петицію щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) мужньому захиснику нашої держави,молодшому сержанту Родзену Михайлу Миколайовичу,20.02.1987 року народження. 3 квітня 2025 року загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України. Його мужність, відвага та самопожертва заслуговують на найвище державне визнання.

Шановний пане Президенте України!

Звертаємося до Вас із проханням розглянути петицію щодо присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно) — військовослужбовцю Збройних Сил України Родзену Михайлу Миколайовичу(20. 02. 1987 - 03. 04. 2025), який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

Народився Родзен Михайло Миколайович 20 лютого 1987 року у місті Ізяслав, Хмельницької області.

У 1993 році пішов до школи, яку закінчив у 2004 році. У цьому ж році вступив до Кам'янець- Подільського Національного університету імені Івана Огієнка, який закінчив у 2010 році за спеціальністю вчитель історії.

У період з 25.04.2005 року по 26.04.2006 рік проходив строкову військову службу на посаді- командира танка.

З 2008 року працював в ДП "Ізяславське лісове господарство" на посаді стропальник.

Родзен Михайло Миколайович 26.02.2022 року добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Потрапив до військової частини А3730 (11-та зенітна ракетна бригада). Де ніс мужньо службу до 25.01.2025 року. Був молодшим сержантом, сапером, командиром інженерно - саперного відділення. Під час служби у 11-ій зенітній ракетній бригаді побував у різних гарячих напрямках. Знешкодив сотні тисяч вибухо-небезпечних снарядів, які залишили після себе вороги, розміновував шляхи для наших солдат, які йшли в наступ.Заміновував різні напрямки від ворогів. Під час тривог виїздив на збиття безпілотників.

26.01.2025 року Родзен Михайло Миколайович потрапив до в/ч А4548 (37-ма Окрема Бригада Морської Піхоти) де служив до загибелі. Михайло Миколайович відповідально ставився до роботи, сумлінно виконував покладені на нього бойові завдання, залишаючись вірним Військовій присязі, своїм побратимам і українському народові. Він проявляв мужність, відвагу та стійкість у складних бойових умовах, не уникав небезпеки та до останнього залишався на позиціях. Ходив у розвідку з морськими піхотинцями, був на позиціях, продовжував справу сапера. Михайло - мужній,вольовничий, незламний Воїн, який не ховався, а діяв. Який не боявся, а тримав лінію. Який вірив у Перемогу, у народ, в Україну до останнього подиху.

Бувши на службі, Михайло писав вірші. Шикарні, глибокі, болісно-правдиві. Про те, що болить кожному з нас - про війну, про побратимів, про любов до Батьківщини, про кохання. Його слово було щирим, палким, як і його серце.

Нажаль 3 квітня 2025 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Багатир Донецької області, Родзен Михайло Миколайович загинув. Це невимовний біль не тільки для родини, а й для усієї громади.

У Михайла залишилися батько, мама, брат, три сестри, племінники та племінниці, яких сильно любив.

Його мужність, відвага та самопожертва є прикладом справжнього героїзму українського воїна. Ми глибоко переконані, що подвиг Родзена Михайла Миколайовича заслуговує на найвище державне визнання.

Під час служби у лавах Збройних Сил України не встиг отримати Учасника бойових дій.
У звʼязку з викладеним вище, просимо Вас присвоїти Родзену Михайлу Миколайовичу звання «Герой України» (посмертно) як символ вдячності, шани та вічної памʼяті про Захисника України.

Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються в серцях українців і в історії України.