№22/258494-еп
Про присвоєння звання Героя Украіни (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу
Автор (ініціатор): Сідельник Крістіна Юріївна
Дата оприлюднення: 13 січня 2026
Шановний пане Президенте України!Я дружина загиблого військовослужбовця звертаюсь до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Національної Гвардії України частини 3102 13 Бригада Оперативного призначення Хартія Сідельник Олександр Володимирович ,31 січня 1980 року народження.
Сідельник Олександр Володимирович — молодший сержант, командир відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів зенітного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3102.
Олександр добровільно став на захист України, зробивши свідомий і мужній вибір. Він розумів усі ризики війни, але не зміг залишитися осторонь, коли його державі та людям була потрібна допомога. З перших днів служби він самовіддано виконував бойові завдання на передових позиціях, діючи відповідально та рішуче.
Під час бойових дій Олександр утримував позиції в надзвичайно складних умовах, неодноразово заводив та виводив особовий склад із небезпечних ділянок, координував дії підрозділу та робив усе можливе, аби зберегти життя своїх побратимів. Він ніколи не залишав своїх людей і до останнього залишався поруч із ними.
Для побратимів він був не лише командиром, а й людиною, якій довіряли, на яку рівнялися, яка підтримувала словом і ділом. Його поважали за спокій, людяність, внутрішню силу та здатність брати відповідальність у найважчі моменти.
12 грудня 2025 року Сідельник Олександр Володимирович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Липці Харківської області, віддавши своє життя за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Його шлях — це приклад справжньої мужності, жертовності та любові до Батьківщини. Він до кінця виконав свій військовий і людський обов’язок, залишившись вірним присязі, своїм побратимам і Україні.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу стане гідним вшануванням його подвигу та знаком вдячності від українського народу його родині, близьким, друзям і побратимам, а також збереже пам’ять про нього для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
Сідельник Олександр Володимирович — молодший сержант, командир відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів зенітного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3102.
Олександр добровільно став на захист України, зробивши свідомий і мужній вибір. Він розумів усі ризики війни, але не зміг залишитися осторонь, коли його державі та людям була потрібна допомога. З перших днів служби він самовіддано виконував бойові завдання на передових позиціях, діючи відповідально та рішуче.
Під час бойових дій Олександр утримував позиції в надзвичайно складних умовах, неодноразово заводив та виводив особовий склад із небезпечних ділянок, координував дії підрозділу та робив усе можливе, аби зберегти життя своїх побратимів. Він ніколи не залишав своїх людей і до останнього залишався поруч із ними.
Для побратимів він був не лише командиром, а й людиною, якій довіряли, на яку рівнялися, яка підтримувала словом і ділом. Його поважали за спокій, людяність, внутрішню силу та здатність брати відповідальність у найважчі моменти.
12 грудня 2025 року Сідельник Олександр Володимирович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Липці Харківської області, віддавши своє життя за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Його шлях — це приклад справжньої мужності, жертовності та любові до Батьківщини. Він до кінця виконав свій військовий і людський обов’язок, залишившись вірним присязі, своїм побратимам і Україні.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу стане гідним вшануванням його подвигу та знаком вдячності від українського народу його родині, близьким, друзям і побратимам, а також збереже пам’ять про нього для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Семенко Ганна Миколаївна
13 квітня 2026
2.
Сачук Олена Володимирівна
13 квітня 2026
3.
Лазоренко Оксана Миколаївна
13 квітня 2026
4.
Колосок Наталія Іванівна
13 квітня 2026
5.
Безкровна Оксана Іванівна
13 квітня 2026
6.
Клепак Галина Михайлівна
13 квітня 2026
7.
Фурка Лариса Богданівна
13 квітня 2026
8.
Левчук Руслана Володимирівна
13 квітня 2026
9.
Сімчук Ірина Віталіївна
13 квітня 2026
10.
Клименко Сергій Миколайович
13 квітня 2026
11.
Суховєєва Любов Михайлівна
13 квітня 2026
12.
Харченко Вероніка Дмитрівна
13 квітня 2026
13.
Случук-Довбиш Яна Володимирівна
13 квітня 2026
14.
Сокоренко Любов Іванівна
13 квітня 2026
15.
Склярук Людмила Василівна
13 квітня 2026
16.
Олефір Ірина Петрівна
13 квітня 2026
17.
Ільіна Людмила Василівна
13 квітня 2026
18.
Короленко Тетяна Вікторівна
13 квітня 2026
19.
Шугай Ірина Миколаївна
13 квітня 2026
20.
Горчак Ірина Варсанофіївна
13 квітня 2026
21.
Данілевська Наталія Григорівна
13 квітня 2026
22.
Басій Галина Анатоліївна
13 квітня 2026
23.
Керекеша Марина Володимирівна
13 квітня 2026
24.
Яременко Ірина Станіславівна
13 квітня 2026
25.
Кануник Віра Петрівна
13 квітня 2026
26.
Сіробаба Юлія Григорівна
13 квітня 2026
27.
Берегова Алла Валеріївна
10 квітня 2026
28.
Назаров Сергій Павлович
10 квітня 2026
29.
Чорна Валентина Григорівна
10 квітня 2026
30.
Дульдієр Надія Степанівна
10 квітня 2026