№22/258494-еп
Про присвоєння звання Героя Украіни (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу
Автор (ініціатор): Сідельник Крістіна Юріївна
Дата оприлюднення: 13 січня 2026
Шановний пане Президенте України!Я дружина загиблого військовослужбовця звертаюсь до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Національної Гвардії України частини 3102 13 Бригада Оперативного призначення Хартія Сідельник Олександр Володимирович ,31 січня 1980 року народження.
Сідельник Олександр Володимирович — молодший сержант, командир відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів зенітного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3102.
Олександр добровільно став на захист України, зробивши свідомий і мужній вибір. Він розумів усі ризики війни, але не зміг залишитися осторонь, коли його державі та людям була потрібна допомога. З перших днів служби він самовіддано виконував бойові завдання на передових позиціях, діючи відповідально та рішуче.
Під час бойових дій Олександр утримував позиції в надзвичайно складних умовах, неодноразово заводив та виводив особовий склад із небезпечних ділянок, координував дії підрозділу та робив усе можливе, аби зберегти життя своїх побратимів. Він ніколи не залишав своїх людей і до останнього залишався поруч із ними.
Для побратимів він був не лише командиром, а й людиною, якій довіряли, на яку рівнялися, яка підтримувала словом і ділом. Його поважали за спокій, людяність, внутрішню силу та здатність брати відповідальність у найважчі моменти.
12 грудня 2025 року Сідельник Олександр Володимирович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Липці Харківської області, віддавши своє життя за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Його шлях — це приклад справжньої мужності, жертовності та любові до Батьківщини. Він до кінця виконав свій військовий і людський обов’язок, залишившись вірним присязі, своїм побратимам і Україні.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу стане гідним вшануванням його подвигу та знаком вдячності від українського народу його родині, близьким, друзям і побратимам, а також збереже пам’ять про нього для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
Сідельник Олександр Володимирович — молодший сержант, командир відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів зенітного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3102.
Олександр добровільно став на захист України, зробивши свідомий і мужній вибір. Він розумів усі ризики війни, але не зміг залишитися осторонь, коли його державі та людям була потрібна допомога. З перших днів служби він самовіддано виконував бойові завдання на передових позиціях, діючи відповідально та рішуче.
Під час бойових дій Олександр утримував позиції в надзвичайно складних умовах, неодноразово заводив та виводив особовий склад із небезпечних ділянок, координував дії підрозділу та робив усе можливе, аби зберегти життя своїх побратимів. Він ніколи не залишав своїх людей і до останнього залишався поруч із ними.
Для побратимів він був не лише командиром, а й людиною, якій довіряли, на яку рівнялися, яка підтримувала словом і ділом. Його поважали за спокій, людяність, внутрішню силу та здатність брати відповідальність у найважчі моменти.
12 грудня 2025 року Сідельник Олександр Володимирович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Липці Харківської області, віддавши своє життя за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Його шлях — це приклад справжньої мужності, жертовності та любові до Батьківщини. Він до кінця виконав свій військовий і людський обов’язок, залишившись вірним присязі, своїм побратимам і Україні.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу стане гідним вшануванням його подвигу та знаком вдячності від українського народу його родині, близьким, друзям і побратимам, а також збереже пам’ять про нього для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Нечипоренко Юлія Володимирівна
13 січня 2026
2.
Штиюк Ганна Дмитрівна
13 січня 2026
3.
Баліцька Людмила Миколаївна
13 січня 2026
4.
Снаговська Вікторія Вікторівна
13 січня 2026
5.
Волошина Юлія Анатоліївна
13 січня 2026
6.
Літвінова Діана Тарасівна
13 січня 2026
7.
Бєлєва Олена Петрівна
13 січня 2026
8.
Поліщук Олена Григорівна
13 січня 2026
9.
Машков Андрій Валентинович
13 січня 2026
10.
Ленів Марія Михайлівна
13 січня 2026
11.
Костенко Наталія Дмитрівна
13 січня 2026
12.
Глущук Ілля Іванович
13 січня 2026
13.
Хомич Галина Борисівна
13 січня 2026
14.
Федун Олег Іванович
13 січня 2026
15.
Месенко Андрій Григорович
13 січня 2026
16.
Река Любов Володимирівна
13 січня 2026
17.
Ландар Марія Миколаївна
13 січня 2026
18.
Ступір Софія Ігорівна
13 січня 2026
19.
Власенко Валерій Павлович
13 січня 2026
20.
Красняник Мар'яна Іванівна
13 січня 2026
21.
Степанишин Наталія Степанівна
13 січня 2026
22.
Поринець Тетяна Іванівна
13 січня 2026
23.
Глущак Ольга Леонідівна
13 січня 2026
24.
Ватаманюк Любов Василівна
13 січня 2026
25.
Валюх Ольга Дмитрівна
13 січня 2026
26.
Ліщук Ірина Володимирівна
13 січня 2026
27.
Манойло Людмила Миколаївна
13 січня 2026
28.
Савченко Ольга Сергіївна
13 січня 2026
29.
Лобода Яна Олександрівна
13 січня 2026
30.
Ярмошевич Максим Сергійович
13 січня 2026
67
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 90 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.