№22/258494-еп
Про присвоєння звання Героя Украіни (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу
Автор (ініціатор): Сідельник Крістіна Юріївна
Дата оприлюднення: 13 січня 2026
Шановний пане Президенте України!Я дружина загиблого військовослужбовця звертаюсь до Вас із проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Національної Гвардії України частини 3102 13 Бригада Оперативного призначення Хартія Сідельник Олександр Володимирович ,31 січня 1980 року народження.
Сідельник Олександр Володимирович — молодший сержант, командир відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів зенітного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3102.
Олександр добровільно став на захист України, зробивши свідомий і мужній вибір. Він розумів усі ризики війни, але не зміг залишитися осторонь, коли його державі та людям була потрібна допомога. З перших днів служби він самовіддано виконував бойові завдання на передових позиціях, діючи відповідально та рішуче.
Під час бойових дій Олександр утримував позиції в надзвичайно складних умовах, неодноразово заводив та виводив особовий склад із небезпечних ділянок, координував дії підрозділу та робив усе можливе, аби зберегти життя своїх побратимів. Він ніколи не залишав своїх людей і до останнього залишався поруч із ними.
Для побратимів він був не лише командиром, а й людиною, якій довіряли, на яку рівнялися, яка підтримувала словом і ділом. Його поважали за спокій, людяність, внутрішню силу та здатність брати відповідальність у найважчі моменти.
12 грудня 2025 року Сідельник Олександр Володимирович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Липці Харківської області, віддавши своє життя за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Його шлях — це приклад справжньої мужності, жертовності та любові до Батьківщини. Він до кінця виконав свій військовий і людський обов’язок, залишившись вірним присязі, своїм побратимам і Україні.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу стане гідним вшануванням його подвигу та знаком вдячності від українського народу його родині, близьким, друзям і побратимам, а також збереже пам’ять про нього для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
Сідельник Олександр Володимирович — молодший сержант, командир відділення зенітних безпілотних авіаційних комплексів зенітного взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону оперативного призначення військової частини 3102.
Олександр добровільно став на захист України, зробивши свідомий і мужній вибір. Він розумів усі ризики війни, але не зміг залишитися осторонь, коли його державі та людям була потрібна допомога. З перших днів служби він самовіддано виконував бойові завдання на передових позиціях, діючи відповідально та рішуче.
Під час бойових дій Олександр утримував позиції в надзвичайно складних умовах, неодноразово заводив та виводив особовий склад із небезпечних ділянок, координував дії підрозділу та робив усе можливе, аби зберегти життя своїх побратимів. Він ніколи не залишав своїх людей і до останнього залишався поруч із ними.
Для побратимів він був не лише командиром, а й людиною, якій довіряли, на яку рівнялися, яка підтримувала словом і ділом. Його поважали за спокій, людяність, внутрішню силу та здатність брати відповідальність у найважчі моменти.
12 грудня 2025 року Сідельник Олександр Володимирович загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Липці Харківської області, віддавши своє життя за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Його шлях — це приклад справжньої мужності, жертовності та любові до Батьківщини. Він до кінця виконав свій військовий і людський обов’язок, залишившись вірним присязі, своїм побратимам і Україні.
Присвоєння звання Героя України (посмертно) Сідельнику Олександру Володимировичу стане гідним вшануванням його подвигу та знаком вдячності від українського народу його родині, близьким, друзям і побратимам, а також збереже пам’ять про нього для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Кравчук Марія Володимирівна
28 лютого 2026
2.
Чечель Олег Олександрович
28 лютого 2026
3.
Рудь Тетяна Вікторівна
27 лютого 2026
4.
Суркова Інна Вадимівна
27 лютого 2026
5.
Сиворакша Світлана Юріївна
27 лютого 2026
6.
Жало Софія Володимирівна
27 лютого 2026
7.
Бридковська Олена Миколаївна
27 лютого 2026
8.
Кузьменко Анжела Валентинівна
27 лютого 2026
9.
Чумак Алла Валеріївна
27 лютого 2026
10.
Соломончук Вікторія Євгенівна
27 лютого 2026
11.
Яцентюк Вікторія Володимирівна
27 лютого 2026
12.
Кушина Віра Степанівна
27 лютого 2026
13.
Педько Дар'я Михайлівна
27 лютого 2026
14.
Роземборська Інна Миколаївна
27 лютого 2026
15.
Микитейчук Світлана Ігорівна
27 лютого 2026
16.
Заведенко Олег Юрійович
27 лютого 2026
17.
Лаврова Інна Петрівна
27 лютого 2026
18.
Гордієнко Марія Володимирівна
27 лютого 2026
19.
Северинова Вікторія Ігорівна
27 лютого 2026
20.
Андреїшина Ірина Олександрівна
26 лютого 2026
21.
Паньонтко Світлана Федорівна
26 лютого 2026
22.
Лащенко Наталія Валентинівна
26 лютого 2026
23.
Моцний Назар Андрійович
26 лютого 2026
24.
Боровець Оксана Миколаївна
26 лютого 2026
25.
Танцюра Олена Володимирівна
26 лютого 2026
26.
Терещенко Юлія Юріївна
26 лютого 2026
27.
Гуменна Світлана Сергіївна
26 лютого 2026
28.
Балабан Марія Романівна
26 лютого 2026
29.
Гуменна Ілона Євгенівна
26 лютого 2026
30.
Билина Неля Романівна
26 лютого 2026
6096
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 45 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.