Петиція про присвоєння звання Герой України (посмертно)

Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути питання про присвоєння звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України —
командиру третього розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини А4982,
молодшому сержанту ГУРІ Віталію Петровичу.
Гура Віталій Петрович, 28 січня 1990 року народження, був призваний на військову службу за мобілізацією 01 серпня 2023 року. Проходив службу у складі військової частини А4982 (144 окрема бригада), виконував бойові завдання, у тому числі у складі підрозділів, до яких був прикомандирований, зокрема 47-ї окремої механізованої бригади.
За час проходження військової служби зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований і професійний військовослужбовець, користувався повагою серед підлеглих, побратимів і командування, проявляв лідерські якості та високий рівень бойової підготовки.
Згідно з матеріалами службового розслідування, 22 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі позицій «ДАМБА» поблизу населеного пункту Сокіл, Покровського району Донецької області, у ході інтенсивних штурмових дій противника, молодший сержант Гура Віталій Петрович зник безвісти за особливих обставин.
Встановлено, що військовослужбовець діяв відповідно до бойового наказу, не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, не вчиняв кримінальних або адміністративних правопорушень. Ознак добровільної здачі в полон, самовільного залишення позиції або навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень не виявлено. Зникнення відбулося виключно внаслідок активних бойових дій та штурму противника.
За свідченнями побратимів і командування, під час наступу ворога Гура Віталій Петрович, перебуваючи на бойовій позиції, залишився прикривати підрозділ, прийняв бій та до останнього чинив збройний опір, стримуючи сили противника й забезпечуючи можливість відходу особового складу. Навіть будучи пораненим, він продовжував виконання бойового завдання, проявивши виняткову мужність, стійкість і самопожертву як командир, відповідальний за життя своїх підлеглих.
Упродовж року військовослужбовець вважався зниклим безвісти. Родина та близькі здійснювали всі можливі законні заходи для його розшуку.
У 2025 році, під час репатріації тіл загиблих з боку противника, особу Гури Віталія Петровича було встановлено та ідентифіковано, що підтверджено ДНК-експертизою. Після цього воїна було з військовими почестями поховано на рідній землі.
Подвиг Гури Віталія Петровича є прикладом вірності Військовій присязі, відповідальності командира, мужності та самопожертви в ім’я захисту України та збереження життя побратимів. Його дії заслуговують на найвище державне визнання.
У зв’язку з викладеним,
прошу присвоїти ГУРІ Віталію Петровичу звання Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою.
Слава Україні!