Шановний пане Президенте!
Ми, громадяни України, звертаємося до Вас із клопотанням про присвоєння міському голові Харкова Терехову Ігорю Олександровичу, найвищої державної нагороди — звання «Герой України» за винятковий особистий внесок у збереження життєдіяльності та безпеки міста Харкова в умовах повномасштабної війни.
Харків є містом, яке з початку повномасштабної агресії перебуває у найнебезпечніших умовах серед усіх великих міст України. Відстань до державного кордону з країною-агресором становить близько 30–35 кілометрів, що робить місто постійною ціллю для артилерії, авіації, ракет та ударних безпілотників. Фактично Харків не має тилу та не має жодного «запасу безпеки» у разі масованих атак на інфраструктуру.
У цих умовах навіть короткочасна втрата тепла, води або електроенергії означала б гуманітарну катастрофу для сотень тисяч людей. Проте, саме під керівництвом Ігоря Олександровича Терехова, місто Харків, зуміло створити систему стійкості, яка дозволила Харкову пережити найважчі періоди війни.
За його керівництва у місті були розгорнуті резервні та мобільні котельні, впроваджені системи розподіленої генерації, створені альтернативні схеми теплопостачання і водопостачання, забезпечено фізичний захист та дублювання ключових елементів критичної інфраструктури. Це дозволило не допустити повного знеструмлення, зупинки лікарень, припинення подачі води та тепла навіть після масованих ударів по об’єктах енергетики.
Особливо важливим є те, що ефективність підготовки та стійкість Харкова були публічно відзначені Вами, як президентом України. У своїй заяві, Ви, як Президент України прямо зазначили, що Харків, попри своє прифронтове розташування та постійні удари по інфраструктурі, виявився одним із найбільш підготовлених міст України до воєнних та енергетичних викликів, зокрема у сфері теплопостачання та життєзабезпечення. Це свідчить про те, що результати роботи міської влади Харкова мають не лише місцеве, а й загальнодержавне визнання. Для харків’ян ці результати мають не абстрактне, а життєво важливе значення. Вони означають, що взимку у квартирах було тепло, у лікарнях працювало обладнання, у будинках була вода, а місто не занурилось у гуманітарну кризу. Саме тому кожен харків’янин сприймає стійкість Харкова як особисту гордість, а більшість людей, які пережевають тут війну, вважають себе частиною харківської спільноти, незалежно від місця народження.
Ми переконані, що управління містом у таких умовах є формою служіння, яка за своїм рівнем відповідальності та ризику дорівнює фронтовому командуванню. Рішення, прийняті Ігорем Тереховим, безпосередньо вплинули на збереження життя сотень тисяч людей.
З огляду на це просимо Вас, пане Президенте, розглянути питання про присвоєння Терехову Ігорю Олександровичу звання «Герой України» як визнання його виняткового внеску у захист і стійкість Харкова в умовах війни.