Про присвоєння звання Героя України (посмертно)
Вальку Юрію Ігоровичу
Я, громадянка України, мама Валько Леся Йосипівна, звертаюся до Президента України з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму єдиному синові, солдату Вальку Юрію Ігоровичу
(23 квітня 1986 року - 16 липня 2025 року), львів’янину, військовослужбовцю Збройних Сил України, позивний «Бімер».
Мій єдиний син Юрій став на захист Батьківщини від збройної агресії російської федерації у 2024 році. Проходив військову підготовку, зокрема брав участь у міжнародних військових навчаннях в Іспанії. Після повернення боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Покровському напрямку у складі 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Валько Юрій Ігорович проходив службу як мінометник-навідник, 2 батальйон, 3 батарея 32 ОМБр «Сталева». У численних тяжких боях проявив виняткову мужність, стійкість і витривалість, неодноразово ризикуючи власним життям, заради виконання бойових завдань.
Попри надскладні умови служби, мій син завжди залишався людиною з великим серцем - щирим, добрим, товариським, сповненим любові до життя. Він підтримував бойовий дух підрозділу, дарував побратимам оптимізм, віру та свій незмінний теплий сміх, який став символом підтримки та надії.
16 липня 2025 року Юрій загинув, виконуючи військовий обов’язок, до останнього залишаючись вірним Присязі та українському народові. Його подвиг є прикладом справжнього служіння Україні, самопожертви та незламності духу.
Враховуючи особисту мужність, героїзм, відданість державі та вагомий внесок у захист незалежності України, прошу присвоїти моєму синові, Вальку Юрію Ігоровичу, звання Героя України (посмертно). Це буде гідним вшануванням пам’яті Воїна та знаком вдячності за його подвиг!
Юрій був єдиним сином і підтримкою сімʼї. У нього залишилися мати та двоє дітей з інвалідністю (донька і син).