Присвоєння посмертно звання Героя України- старшому солдату Цибульському Володимиру Ігоровичу( 27.01.2000-07.11.2025)військовослужбовцю Збройних Сил України, який загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопавлівка Запорізької області.

Шановний пане Президенте!

Від імені рідного Діда, тітки, дядька та всіх, хто вшановує пам’ять Героїв, звертаюся до Вас із проханням про присвоєння посмертного звання Героя України моєму онуку — старшому солдату Цибульському Володимиру Ігоровичу (27 січня 2000 року народження), жителю міста Шепетівки, Хмельницької області, військовослужбовцю Збройних Сил України, який служив розвідником-далекомірником відділення управління командира батареї четвертої самохідної артилерійської батареї другого самохідного артилерійського дивізіону військової частини А3215.

Востаннє 7 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопавлівка Запорізької області мій онук загинув від поранень, несумісних із життям. Він залишався вірним Батьківщині до останнього подиху. Його смерть стала тяжкою втратою для родини, побратимів та всієї України.

Усе своє життя Володимир був відданий служінню своїй державі. У 19 років він підписав контракт із військовою частиною, а з початком повномасштабного вторгнення став до лав Збройних Сил України, де служив розвідником-далекомірником у самохідно-артилерійському дивізіоні.

Своїм вибором Володимир став для всіх прикладом мужності, хоробрості та відданості своїй державі. Він жодної хвилини не вагався у своєму рішенні.

Його мужність і самопожертва заслуговують на найвищу нагороду нашої держави. Він завжди підтримував своїх побратимів, був для них наставником, передавав свій досвід та знання. Його душа була сповнена патріотизму, а вчинки — безмежної відданості народу України. Володимир часто говорив, що готовий віддати життя заради майбутнього своєї держави. Його самопожертва є прикладом для всіх нас і заслуговує на визнання на найвищому рівні.

Як і кожен Герой, Володимир мав мрії та плани на майбутнє, які, на жаль, вже ніколи не здійсняться. Він заради нас із вами віддав найцінніше — своє життя. Володимир став справжнім Героєм.


Просимо Вас, шановний пане Президенте, відзначити подвиг мого онука Цибульського Володимира Ігоровича, присвоїти йому звання Героя України (посмертно).Відважному воїну, мужньому захиснику Батьківщини, військовослужбовцю Збройних сил України, який загинув захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час збройної агресії РФ.

Ми маємо навіки зберегти пам’ять про нашого Захисника, який без страху й сумніву, з вірою та любов’ю в серці до рідного міста й країни, сміливо відстоював волю та незалежність українського народу.

Ця петиція — найменше, що ми можемо зробити для вшанування його пам’яті. Він віддав найцінніше за нас із вами — своє життя.

Уклін та шана Герою! Вічна пам’ять! Слава Україні!

З повагою
Ребіцький Федір Володимирович (дід )