Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Національної Гвардії України військової частини 3002 Ричкову Михайлу Євгеновичу.

Пане Президенте від імені дружини, сина, доньки та рідних людей просимо присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Національної Гвардії України військової частини 3002 Ричкову Михайлу Євгеновичу! Його справжня мужність, відвага та відданість Україні є прикладом справжнього героїзму захисника Батьківщини.
Втративши найціннішого для нас, нашу життєву опору, прагну щоб життя Михайла було не просто історією патріота, а прикладом для майбутніх поколінь!
Ричков Михайло – справжній Герой та патріот! Він був надзвичайною особистістю, найтурботливішим татом, прекрасним чоловіком, найкращим сином, відданим побратимом.
З початком повномасштабної війни Михайло без вагань став на захист Батьківщини, був призваний до лав Національної Гвардії України та проходив службу на посаді командира 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону у званні молодшого сержанта. Під час виконання бойових завдань на передовій молодший сержант Ричков Михайло Євгенович неодноразово проявляв відвагу, рішучість та високі командирські якості. Як командир стрілецького відділення він особисто організував оборону позицій, координував дії підлеглих та забезпечував виконання поставлених завдань у складних бойових умовах ризикуючи власним життям, Михайло Євгенович до останнього залишався зі своїми побратимами, прикривав їх та не допустив втрат серед особового складу. Його дії сприяли стриманню противника та збереження бойових позицій підрозділу.
Але 23 травня 2025 року стало відомо, що Михайло Ричков зник безвісти під час бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Гродівка Покровського району Донецької області в наслідок штурмових дій противником. 7 місяців наша родина жила у повній невизначенності. А в грудні 2025 року загибель Михайла була підтверджена збігом ДНК.
Загинув Михайло як справжній воїн, до кінця виконуючи свій військовий обов'язок перед Україною. Михайло як і кожен Герой мав свої мрії, плани на майбутнє які на жаль вже ніколи не здійсняться. Він заради нас із вами відав найцінніше — своє життя. Михайло став справжнім Героєм. Прошу вас пане Президенте, відзначити подвиг мого чоловіка Ричкова Михайла Євгеновича, присвоївши йому звання Героя України (посмертно). Ми маємо навіки зберегти пам'ять про нашого Захисника, який без сумніву і страху відстоював волю та незалежність українського народу. Ця петиція—це мінімальний крок яким ми можемо вшанувати його пам'ять. Він пожертвував найдорожчим — власним життям, за кожного з нас. Уклін та шана Герою! Вічна пам'ять! Слава Україні!
З повагою дружина Героя Ричкова Оксана Вікторівна