№22/258858-еп
Прошу присвоїти звання Герой України (посмертно) солдату Збройних Сил України Довганю Василю Андрійовичу, який загинув 29 липня 2025 року поблизу села Удачне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Автор (ініціатор): Довгань Наталія Василівна
Дата оприлюднення: 20 січня 2026
Шановний Пане Президенте України
Володимире Олександровичу Зеленський!
Я, Довгань Наталія Василівна, донька загиблого військовослужбовця Збройних Сил України Довганя Василя Андрійовича, звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму батькові найвищу державну нагороду — звання Герой України (посмертно) за його самопожертву, мужність та вірне служіння Українському народові.
Довгань Василь Андрійович, 16 серпня 1972 року народження, проходив військову службу у складі військової частини А4784, у званні солдата, номер обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону.
Під час проходження служби мій батько брав безпосередню участь у бойових діях у найгарячіших точках російсько-української війни, зокрема:
- у Харківській області (Куп’янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада),
- у Сумській області (Сумська міська територіальна громада),
- у Донецькій області (Бахмутський та Покровський райони, Покровська міська територіальна громада).
Виконуючи бойове завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України, 29 липня 2025 року Василь Андрійович загинув поблизу села Удачне Покровського району Донецької області внаслідок ураження під час бойових дій. Тривалий час він вважався зниклим безвісти, а 19 грудня 2025 року його загибель була офіційно підтверджена шляхом ідентифікації за ДНК.
Мій батько до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та українському народові. Як військовослужбовець самохідної артилерії, він виконував надзвичайно небезпечні бойові завдання, забезпечуючи вогневу підтримку підрозділів Збройних Сил України на передовій, чим робив вагомий внесок у стримування збройної агресії Російської Федерації.
Факти його служби, бойового шляху та загибелі підтверджуються публікаціями у засобах масової інформації, офіційними повідомленнями, а також свідченнями побратимів, з якими він разом боронив Україну.
Звертаюся до Вас не лише як громадянка України, а передусім як донька. Для мене присвоєння звання Герой України (посмертно) моєму батькові — це збереження світлої пам’яті про нього, як про людину честі, мужності та самопожертви. Це також пам’ять про дідуся для його онука, який має знати, що його рідна людина була справжнім Захисником України, і що держава гідно вшанувала його подвиг.
Прошу Вас відновити справедливість і гідно вшанувати пам’ять солдата Довганя Василя Андрійовича, присвоївши йому звання Герой України (посмертно).
З повагою,
донька військовослужбовця
Наталія Василівна Довгань
Володимире Олександровичу Зеленський!
Я, Довгань Наталія Василівна, донька загиблого військовослужбовця Збройних Сил України Довганя Василя Андрійовича, звертаюся до Вас з проханням присвоїти моєму батькові найвищу державну нагороду — звання Герой України (посмертно) за його самопожертву, мужність та вірне служіння Українському народові.
Довгань Василь Андрійович, 16 серпня 1972 року народження, проходив військову службу у складі військової частини А4784, у званні солдата, номер обслуги 2 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону.
Під час проходження служби мій батько брав безпосередню участь у бойових діях у найгарячіших точках російсько-української війни, зокрема:
- у Харківській області (Куп’янський район, Петропавлівська сільська територіальна громада),
- у Сумській області (Сумська міська територіальна громада),
- у Донецькій області (Бахмутський та Покровський райони, Покровська міська територіальна громада).
Виконуючи бойове завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України, 29 липня 2025 року Василь Андрійович загинув поблизу села Удачне Покровського району Донецької області внаслідок ураження під час бойових дій. Тривалий час він вважався зниклим безвісти, а 19 грудня 2025 року його загибель була офіційно підтверджена шляхом ідентифікації за ДНК.
Мій батько до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та українському народові. Як військовослужбовець самохідної артилерії, він виконував надзвичайно небезпечні бойові завдання, забезпечуючи вогневу підтримку підрозділів Збройних Сил України на передовій, чим робив вагомий внесок у стримування збройної агресії Російської Федерації.
Факти його служби, бойового шляху та загибелі підтверджуються публікаціями у засобах масової інформації, офіційними повідомленнями, а також свідченнями побратимів, з якими він разом боронив Україну.
Звертаюся до Вас не лише як громадянка України, а передусім як донька. Для мене присвоєння звання Герой України (посмертно) моєму батькові — це збереження світлої пам’яті про нього, як про людину честі, мужності та самопожертви. Це також пам’ять про дідуся для його онука, який має знати, що його рідна людина була справжнім Захисником України, і що держава гідно вшанувала його подвиг.
Прошу Вас відновити справедливість і гідно вшанувати пам’ять солдата Довганя Василя Андрійовича, присвоївши йому звання Герой України (посмертно).
З повагою,
донька військовослужбовця
Наталія Василівна Довгань
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Долішна Наталія Вікторівна
30 січня 2026
2.
Носальський Владислав Миколайович
30 січня 2026
3.
Петрович Олена Степанівна
30 січня 2026
4.
Полєха Вікторія Василівна
30 січня 2026
5.
Мельник Юлія Вікторівна
30 січня 2026
6.
Краснянська Катерина Олександрівна
30 січня 2026
7.
Цірценс Людмила Миколаївна
30 січня 2026
8.
Франчук Юлія Олександрівна
30 січня 2026
9.
Чернякова Людмила Григорівна
30 січня 2026
10.
Сахарук Олена Степанівна
30 січня 2026
11.
Стаднік Сергій Вікторович
30 січня 2026
12.
Кухарський Роман Олександрович
30 січня 2026
13.
Герасимова Юлія Олександрівна
30 січня 2026
14.
Шевчук Аліна Миколаївна
30 січня 2026
15.
Литвиненко Оксана Ігорівна
30 січня 2026
16.
Носальська Інна Миколаївна
30 січня 2026
17.
Степанчук Ірина Іванівна
30 січня 2026
18.
Лісовська Яна Миколаївна
30 січня 2026
19.
Осадча Ірина Іванівна
30 січня 2026
20.
Климчук Олена Вікторівна
30 січня 2026
21.
Войтишен Андрій Володимирович
30 січня 2026
22.
Марченко Аліна Ігорівна
30 січня 2026
23.
Зубчик Ірина Григорівна
30 січня 2026
24.
Григоренко Алла Євгеніївна
30 січня 2026
25.
Курманська Ірина Валеріївна
30 січня 2026
26.
Гуменюк Володимир Михайлович
30 січня 2026
27.
Омелянчук Валентина Федосівна
30 січня 2026
28.
Нестеренко Людмила Олексіївна
30 січня 2026
29.
Мелентьєва Ірина Віталіївна
30 січня 2026
30.
Садурська Жанна Миколаївна
30 січня 2026
3714
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 81 день
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.