Пане Президенте!
Я, Бабічева Вікторія Борисівна, звертаюся до Вас із проханням присвоїти найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно) — моєму сину, капітану поліції Бабічеву Олегу Олександровичу .
Олег Олександрович був офіцером Костянтинівського відділу поліції ГУНП у Донецькій області. Попри можливість і надалі проходити службу на своїй посаді в тилу, він свідомо ухвалив рішення стати на захист України зі зброєю в руках. Понад рік він боронив рідну землю безпосередньо у зоні активних бойових дій на посаді інспектора взводу батальйону особливого призначення (стрілецький).
Служачи оператором безпілотних літальних апаратів, Олег здійснив десятки виїздів на передову та сотні результативних бойових вильотів. Завдяки його професійним та злагодженим діям було забезпечено якісну розвідку, коригування вогню та вогневу підтримку суміжних підрозділів. Це неодноразово спасало життя українських захисників та сприяло ефективному стримуванню врага на найскладніших ділянках фронту.
Життя мого сина обірвалося 11 серпня 2025 року на Донеччині . Під час виконання чергового бойового завдання на позиції капітан Бабічев потрапив під ворожий авіаудар. Він залишився вірним Присязі та українському народові до останнього подиху.
За особисту мужність та самовідданість Олег був відзначений:
• Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» ;
• Почеснимо нагрудним знаком командувача НГУ «За доблесть» (2025 р.);
• Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Олег віддав за нашу свободу найдорожче. Його шлях – від офіцера поліції до героя-аеророзвідника – є прикладом справжньої жертовності. Просимо Вас вшанувати пам'ять капітана Бабічева Олега Олександровича присвоєнням звання Героя України (посмертно).
Вічна слава та пам'ять Захиснику! Слава Україні!