Шановний пане Президент!
Просимо Вас розглянути петицію, щодо присвоєння найвищої державної нагороди - заслуженого почесного звання Герой України ( посмертно) нашому брату, мужньому захиснику, старшому солдату Боровику Івану Васильовичу 22 ОБСП ( Окрема бригада спеціального призначення).
Просимо Вас Володимиру Олександровичу, вшанувати його пам'ять і подвиг, як знак вдячності українського народу за його безцінний внесок за нашу спільну боротьбу за волю та гідність.
Він був гордістю сім'ї, сином, братом. Був щирим, добрим, світлою людиною з великим люблячим серцем!
Іван любив життя і мав багато планів, мріяв після перемоги втілювати їх у життя. Але понад усе він любив Україну. Він був мужнім і відважним, завжди рвався нас захистити. Віддав найцінніше що в нього було, за нас з вами, за суверенітет України - своє життя.
Народився Іван 08.10.1988 року в багатодітній сім'ї в селі Лукаші Баришівського району Київської області, де і проживав. 15 вересня 2023р. був мобілізований до Збройних Сил України. Іван виконував службові обов'язки у складі ВОС-790037 А(533) Кулеметного взводу вогневої підтримки, 2 рота спеціального призначення. З кінця року 2023 до середини 2024 року, його служба пройшла найгарячіші точки: Кліщіївка, Часів Яр, Іванівське. Потім була Курщина - спецоперації. З часом перекваліфікувався на безпілотника. Надалі його була Сумщина, служив на безпілотних літальних апаратах.
Іван ніколи не жалівся, не нарікав, не критикував. Він гордився своєю службою, говорив з гідністю й спокоєм. На бойових завданнях проявив себе як професіонал - відповідальний, витриманий, зібраний. За час служби був нагороджений нагрудними знаками " Учасник Бойових Дій", " Лицарський хрест" та Почесним знаком "Золотий Хрест" від Головнокомандувача Олександром Сирським.
Під час виконання бойового завдання в с. Бояро-Лежачого на Сумщині 26.11.2025 року героїчно загинув від влучання FPV-дрону.
У Івана могло бути все: сім'я, діти, мрії, життя. Але він поклав його на вівтар нашої свободи.
Просимо Державу вшанувати його пам'ять. Присвоїти йому звання Героя України - бо саме Героями є ті, хто не ховався, хто йшов у бій, хто захищав кожного з нас.
Іван Боровик заслуговує, щоб його ім'я навіки залишилося в серці України.
Прошу вшанувати його мужність, доброту і самопожертву, присвоїти звання Героя України ( посмертно).
Назавжди 37...