Шановний Володимире Олександровичу!
Даною петицією звертаюся до вас з проханням присвоїти звання Герой України (посмертно) Олексію Олександровичу Брехту - видатному фахівцю енергетичної галузі, колишньому т.в.о. голови правління та члену правління НЕК «Укренерго», який загинув 21 січня під час виконання професійних обов’язків на об’єкті енергетичної інфраструктури.
Олексій Брехт був не просто висококваліфікованим інженером. Він був системним фахівцем виняткового рівня - людиною, яка глибоко й комплексно розуміла архітектуру, логіку та вразливості об’єднаної енергосистеми України. Його професійна експертиза була унікальною, він знав енергосистему не теоретично, а на рівні практичної експлуатації, взаємозв’язків і критичних вузлів.
З початку повномасштабної війни саме на ньому значною мірою трималася координація відновлення електромереж після масованих ракетних і дронових атак. Він відповідав за утримання та експлуатацію мереж, організацію та пріоритезацію ремонтних робіт, синхронізацію дій диспетчерських, ремонтних і аварійних служб. У найскладніші моменти він був тією людиною, яка могла швидко оцінити масштаб пошкоджень, ухвалити технічно вивірені рішення й пояснити, що саме необхідно робити для збереження цілісності системи.
Фактично, в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру, Олексій Брехт виконував роль одного з ключових «опорних елементів» стійкості держави. Стійкість енергосистеми несла тепло та світло в домівках, забезпечувала роботу лікарень, шкіл, водопостачання, зв’язок, обороноздатність і функціонування економіки. Його робота безпосередньо впливала на здатність країни вистояти.
З 5 вересня 2024 року по 30 червня 2025 року за рішенням наглядової ради НЕК «Укренерго» Олексій Брехт виконував обов’язки голови правління компанії. До останнього дня він залишався членом правління та безпосередньо працював на ключових об’єктах енергосистеми.
Загибель Олексія Брехта внаслідок ураження електричним струмом під час роботи на підстанції є трагічним свідченням того, що війна проти України забирає життя не лише на фронті, а й серед тих, хто щоденно забезпечує функціонування критичної інфраструктури, ризикуючи власним життям.
Вважаю, що його внесок у забезпечення енергетичної безпеки України в умовах повномасштабної війни, його професійна самопожертва та загибель під час виконання службових обов’язків повністю відповідають критеріям для присвоєння звання Герой України (посмертно).
Присвоєння цього звання стане не лише вшануванням пам’яті конкретної людини, а й актом державного визнання ролі енергетиків та інженерів, які щоденно тримають країну в робочому стані під час війни.
З повагою,
Михайло Бно-Айріян