№22/259146-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату, командиру міномета Шарому Івану Івановичу за особисту мужність, героїзм та вірність військовій присязі, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Автор (ініціатор): Юдіна Людмила Іванівна
Дата оприлюднення: 27 січня 2026
Петиція про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно)
Шарому Івану Івановичу
Пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — справжньому патріоту, мужньому воїну та професійному командиру, солдату Шарому Івану Івановичу (09.03.1996 р.н.), бійцю 21-ї окремої механізованої бригади .
Шлях захисника: від строкової служби до повномасштабної війни
Військовий шлях Івана розпочався ще у 2016 році. Під час проходження строкової служби у прикордонному загоні на півострові Чонгар він зарекомендував себе як зразковий солдат, за що неодноразово отримував почесні подяки від командування.
Після окупації рідного села на Херсонщині він не зміг стояти осторонь. 26 січня 2023 року Іван добровільно став до лав Збройних Сил України. Завдяки своєму досвіду та лідерським якостям він обійняв посаду командира 2-го міномета 1-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го механізованого батальйону.
Останній бій та обставини загибелі:
23 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Запсілля Сумської області, Іван перебував на бойовій позиції, керуючи роботою мінометного розрахунку. Ворог, нехтуючи всіма нормами міжнародного права, застосував хімічну зброю. Під час ворожого скиду з БпЛА Іван Шарий отримав смертельне ураження. Командир залишився зі своїм розрахунком до останнього подиху, захищаючи державний кордон України.
Особиста жертва та родина:
Іван виховувався у великій багатодітній родині, де був третім сином. З дитинства він знав ціну відповідальності та взаємодопомоги. Для своїх батьків Іван був не просто сином, а головною опорою та підтримкою, людиною, на яку можна було покластися у будь-якій ситуації. Найбільшим його багатством і мотивацією були діти. Без батька залишилися:
5-річна донечка Софійка, для якої тато був головним захисником;
маленький син Іван, якому на момент загибелі батька не виповнилося навіть року.
Іван Іванович віддав найцінніше — своє життя, аби його діти та тисячі інших українських дітей жили у вільній державі. Його мужність, незламність та жертовність є прикладом для майбутніх поколінь.
Пане Президенте, від імені родини, побратимів та громади, просимо вшанувати пам’ять нашого Героя та надати йому заслужене звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять ! Герої не вмирають!
Шарому Івану Івановичу
Пане Президенте!
Просимо Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — звання Героя України (посмертно) — справжньому патріоту, мужньому воїну та професійному командиру, солдату Шарому Івану Івановичу (09.03.1996 р.н.), бійцю 21-ї окремої механізованої бригади .
Шлях захисника: від строкової служби до повномасштабної війни
Військовий шлях Івана розпочався ще у 2016 році. Під час проходження строкової служби у прикордонному загоні на півострові Чонгар він зарекомендував себе як зразковий солдат, за що неодноразово отримував почесні подяки від командування.
Після окупації рідного села на Херсонщині він не зміг стояти осторонь. 26 січня 2023 року Іван добровільно став до лав Збройних Сил України. Завдяки своєму досвіду та лідерським якостям він обійняв посаду командира 2-го міномета 1-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го механізованого батальйону.
Останній бій та обставини загибелі:
23 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Запсілля Сумської області, Іван перебував на бойовій позиції, керуючи роботою мінометного розрахунку. Ворог, нехтуючи всіма нормами міжнародного права, застосував хімічну зброю. Під час ворожого скиду з БпЛА Іван Шарий отримав смертельне ураження. Командир залишився зі своїм розрахунком до останнього подиху, захищаючи державний кордон України.
Особиста жертва та родина:
Іван виховувався у великій багатодітній родині, де був третім сином. З дитинства він знав ціну відповідальності та взаємодопомоги. Для своїх батьків Іван був не просто сином, а головною опорою та підтримкою, людиною, на яку можна було покластися у будь-якій ситуації. Найбільшим його багатством і мотивацією були діти. Без батька залишилися:
5-річна донечка Софійка, для якої тато був головним захисником;
маленький син Іван, якому на момент загибелі батька не виповнилося навіть року.
Іван Іванович віддав найцінніше — своє життя, аби його діти та тисячі інших українських дітей жили у вільній державі. Його мужність, незламність та жертовність є прикладом для майбутніх поколінь.
Пане Президенте, від імені родини, побратимів та громади, просимо вшанувати пам’ять нашого Героя та надати йому заслужене звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять ! Герої не вмирають!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Ленич Наталія Володимирівна
27 квітня 2026
2.
Симоненко Ольга Валеріївна
27 квітня 2026
3.
Тимощук Вікторія Олександрівна
27 квітня 2026
4.
Москаль Марія Володимирівна
27 квітня 2026
5.
Дубіцька Антоніна Іванівна
27 квітня 2026
6.
Залєвська Роксолана Андріївна
26 квітня 2026
7.
Жук Дарина Миколаївна
26 квітня 2026
8.
Ціперко Наталія Вікторівна
26 квітня 2026
9.
Носачова Ірина Аркадіївна
26 квітня 2026
10.
Петрик Катерина Анатоліївна
26 квітня 2026
11.
Степаненко Катерина Василівна
26 квітня 2026
12.
Шепелєва Валерія Андріївна
26 квітня 2026
13.
Слободян Ганна Мирославівна
26 квітня 2026
14.
Білейчук Галина Василівна
26 квітня 2026
15.
Пешко Анна Іванівна
26 квітня 2026
16.
Петренко Яна Олегівна
26 квітня 2026
17.
Літвін Ірина Михайлівна
26 квітня 2026
18.
Черній Наталія Володимирівна
26 квітня 2026
19.
Філатова Тетяна Ігорівна
26 квітня 2026
20.
Москаленко Єлизавета Євгеніївна
26 квітня 2026
21.
Приходько Вероніка Олегівна
26 квітня 2026
22.
Гетьман Ксенія Романівна
26 квітня 2026
23.
Гордійчук Карина Вікторівна
26 квітня 2026
24.
Новосьолова Рита Леонідівна
26 квітня 2026
25.
Ковальова Світлана Федорівна
26 квітня 2026
26.
Атаманенко Ірина Владиславівна
26 квітня 2026
27.
Поперногло Тетяна Миколаївна
25 квітня 2026
28.
Шелест Сергій Юрійович
25 квітня 2026
29.
Бурдученко Людмила Вікторівна
25 квітня 2026
30.
Козинська Лариса Миколаївна
25 квітня 2026