Військову строкову службу пройшов спецпризначенцем в місті Очаків Миколаївської області. Після служби працював у спеціальному підрозділі «Титан».
З 09.06.2014 р. пішов працювати в УМВС України у Кіровоградській області.
З 09.06.2014 р.- на посаді- міліціонера взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Кіровоград» при УМВС України в області.
З 03.08.2014 р. брав участь в антитерористичній операції забезпечення її проведення і захисті її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в регіонах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
В 2015 році після реформи батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Кіровоград» було змінене на батальйон патрульної служби поліції особливого призначення на «Святослав».
Качур Ігор Анатолійович продовжив службу у РПСПОП «Святослав» ГУНП у Кіровоградській області, виконував завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних та взводних опорних пунктів першого ешелону оборони в районі проведення операції Обʼєднаних Сил.
В 2020 та 2021 р. безпосередньо брав участь в операції Обʼєднаних Сил, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях із метою виконання службових (бойових) завдань у районі ООС на території Луганської області.
З початку повномасштабного вторгнення ніс службу на територіях Донецької та Луганської областей у складі батальйону спеціальних операцій «Еней» Департаменту поліції особливого призначення Обʼєднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»
У 2023 році після створення Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» доєднався до роти спеціальних операцій «Еней»
У складі батальйону спеціальних операцій «Еней» брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку: Курдюмівка, Кліщіївка, Часів Яр, Торецьк Бахмутського району Донецької області, Вовчанськ, Чугуївського району Харківської області.
24 серпня 2023 року поліцейський взводу №2 роти спеціальних операцій «Еней» Департаменту поліції особливого призначення «Обʼєднана штурмова бригада Національної поліції «Лють».»
Старший сержант поліції Качур Ігор Анатолійович отримав тяжке поранення поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області , виконуючи бойове розпорядження - внаслідок ворожого обстрілу військовослужбовців та інших збройних формувань російської федерації.
Після проходження лікування та реабілітації у 2024 році знову повернувся у стрій до своїх побратимів батальйону спеціальних операцій «Еней ДПОП ОШБ МПУ «Лють»»
В тому ж році був відряджений до Франції на навчання.
Після повернення неодноразово демонстрував мужність і стійкість духу, беручи участь у найзапекліших боях на Донецькому та Харківському напрямках.
Під ворожим вогнем мінометів артилерії та FPV-дронів він залишався незламним виконуючи складні завдання, в тому числі взявши у полон військових російської федерації в районі населеного пункту Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області.
Завдяки його вмінням та навичкам знищувалася техніка та укріплення агресора, було ліквідовано десятки окупантів.
Старший сержант Качур Ігор Анатолійович виконував спеціальні бойові завдання щодо підтримки боєздатності підрозділу, яке полягало в організації безперебійного постачання необхідних ресурсів зі складу до визначеного місця та координації логістичний процесів.
Качур Ігор Анатолійович (0067949) поліцейський взводу №2 батальйону спеціальних операцій «Еней» Департаменту поліції особливого призначення Обʼєднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», перебуваючи у відрядженні з виконання завдань у взаємодії з підрозділами (військовими частинами) Збройних Сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та іншими складовими сектору безпеки і оборони із відсічі та стримування збройної агресії проти України.
Помер 21 березня 2025 року неподалік населеного пункту Щурове Краматорського району Донецької області.
Його серце зупинилося.
Йому було 46 років.
Качур Ігор Анатолійович був людиною честі, витримки та справжнього патріотизму.
Боєць, який добровільно, попри проблеми зі здоровʼям став на захист рідної землі.
Це воїн, який завжди стояв на передовій.
За час несення служби проявив себе мужнім, добре підготовленим, дисциплінованим бійцем, та був авторитетом серед побратимів.
Мужність Ігоря Качура була безмежною, він повертався до своїх побратимів після поранення, не вагаючись знову ставив життя на карту.
Мужній воїн, патріот, вірний друг та побратим, відданий своїй справі.
Для всіх він був доброю, душевною, чуйною та надійною людиною. Ніколи не відмовляв у допомозі, мав багато друзів, та кохану родину, його поважали та прислухалися до порад.
За виконання бойових завдань Качур Ігор Анатолійович був нагороджений:
- Почесним нагрудним знаком від Головнокомандувача Збройних Сил України В. Залужного - «Золотий хрест».
- Державною нагородою України медаль «Захиснику Вітчизни».
- Відзнакою Командувача обʼєднаних сил «Козацький Хрест» 1 ступеня.
- Медаллю «За службу державі».
- Відомчою відзнакою Національної поліції України - медаллю :
- «10 років сумлінної служби»
- «Служити та захищати»
- Медаллю «Ветеран війни»
- Відзнакою Президента України « За участь у Антитерористичній операції»
Мав статус ветерана війни- учасника бойових дій.
Віддав життя, захищаючи Україну.
Шановний пане Президенте!
Просимо вас розглянути питання про присвоєння Качуру Ігорю Анатолійовичу державної нагороди України
Звання Герой України (посмертно) з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Слава Україні! Героям Слава!