№22/259222-еп
Шановний пане Президенте України! Ми, родина загиблого Захисника України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) нашому чоловікові, батькові, синові та дідусеві — ВЕРШИГОРІ ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ, 03 квітня 1975 року народження, солдату, кулеметнику 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4628. З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Олександрович був мобілізований та без вагань став на захист України. Проходив службу в роті охорони в місті Гайсин, згодом — у складі окремого стрілецького батальйону військової частини А4628, виконуючи бойові завдання на території Донецької області.
Автор (ініціатор): Іваниля Діана Олександрівна
Дата оприлюднення: 27 січня 2026
від родини загиблого Захисника України
щодо присвоєння звання Герой України (посмертно)**
Шановний пане Президенте України!
Ми, родина загиблого Захисника України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) нашому чоловікові, батькові, синові та дідусеві —
ВЕРШИГОРІ ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ,
03 квітня 1975 року народження,
солдату, кулеметнику 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4628.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Олександрович був мобілізований та без вагань став на захист України. Проходив службу в роті охорони в місті Гайсин, згодом — у складі окремого стрілецького батальйону військової частини А4628, виконуючи бойові завдання на території Донецької області.
У мирному житті Олександр Олександрович усе своє життя самовіддано працював на сільськогосподарській техніці — трактористом, комбайнером, водієм. Він збирав хліб для людей, працював на українській землі, забезпечуючи продовольчу безпеку країни, і був знаним майстром своєї справи. Його праця годувала родини, громади й державу, так само, як згодом він став на захист України зі зброєю в руках.
Під час виконання бойових завдань він проявляв мужність, стійкість, вірність військовій присязі та побратимам, до останнього подиху захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
26 січня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби поблизу населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області Олександр Олександрович загинув. Упродовж тривалого часу вважався зниклим безвісти. Лише після повернення тіл загиблих Захисників з країни-агресора та проведення ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель.
Для нас він був турботливим чоловіком, люблячим батьком і дідусем, надійною опорою родини. Для України — вірним сином свого народу, який усе життя працював для людей, а під час війни віддав найцінніше — власне життя — заради миру і свободи на рідній землі.
Ми щиро просимо Вас гідно вшанувати пам’ять нашого Захисника та відзначити його самовідданий подвиг присвоєнням звання Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України.
З повагою та надією,
родина Вершигори Олександра Олександровича
щодо присвоєння звання Герой України (посмертно)**
Шановний пане Президенте України!
Ми, родина загиблого Захисника України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) нашому чоловікові, батькові, синові та дідусеві —
ВЕРШИГОРІ ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ,
03 квітня 1975 року народження,
солдату, кулеметнику 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4628.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Олександрович був мобілізований та без вагань став на захист України. Проходив службу в роті охорони в місті Гайсин, згодом — у складі окремого стрілецького батальйону військової частини А4628, виконуючи бойові завдання на території Донецької області.
У мирному житті Олександр Олександрович усе своє життя самовіддано працював на сільськогосподарській техніці — трактористом, комбайнером, водієм. Він збирав хліб для людей, працював на українській землі, забезпечуючи продовольчу безпеку країни, і був знаним майстром своєї справи. Його праця годувала родини, громади й державу, так само, як згодом він став на захист України зі зброєю в руках.
Під час виконання бойових завдань він проявляв мужність, стійкість, вірність військовій присязі та побратимам, до останнього подиху захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
26 січня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби поблизу населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області Олександр Олександрович загинув. Упродовж тривалого часу вважався зниклим безвісти. Лише після повернення тіл загиблих Захисників з країни-агресора та проведення ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель.
Для нас він був турботливим чоловіком, люблячим батьком і дідусем, надійною опорою родини. Для України — вірним сином свого народу, який усе життя працював для людей, а під час війни віддав найцінніше — власне життя — заради миру і свободи на рідній землі.
Ми щиро просимо Вас гідно вшанувати пам’ять нашого Захисника та відзначити його самовідданий подвиг присвоєнням звання Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України.
З повагою та надією,
родина Вершигори Олександра Олександровича
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Калашнікова Ірина Анатоліївна
27 квітня 2026
2.
Ленич Наталія Володимирівна
27 квітня 2026
3.
Серветник Жанна Петрівна
27 квітня 2026
4.
Дуда Іванна Богданівна
27 квітня 2026
5.
Гнатюк Леся Теодосіївна
27 квітня 2026
6.
Бойко Інна Іванівна
27 квітня 2026
7.
Остров Ростислав Денисович
27 квітня 2026
8.
Дзюбенко Олександра Сибагатуллівна
27 квітня 2026
9.
Михальчик Сергій Валерійович
27 квітня 2026
10.
Тимощук Вікторія Олександрівна
27 квітня 2026
11.
Скорик Наталія Миколаївна
27 квітня 2026
12.
Депутат Марія-Марина Петрівна
27 квітня 2026
13.
Бойко Олександр Віталійович
27 квітня 2026
14.
Пантелімонова Анна Валеріївна
27 квітня 2026
15.
Боровіцка Ельжбета Віталіївна
27 квітня 2026
16.
Проквас Валерій Валерійович
27 квітня 2026
17.
Ковальова Олена Анатоліївна
27 квітня 2026
18.
Дацко Ольга Федорівна
27 квітня 2026
19.
Савчук Юлія Тарасівна
26 квітня 2026
20.
Осійчук Любов Миколаївна
26 квітня 2026
21.
Клименко Ярослава Василівна
26 квітня 2026
22.
Рогальська Галина Володимирівна
26 квітня 2026
23.
Гут Петро Петрович
26 квітня 2026
24.
Ціперко Наталія Вікторівна
26 квітня 2026
25.
Ковальчук Валентина Володимирівна
26 квітня 2026
26.
Фатьянова Наталія Олександрівна
26 квітня 2026
27.
Коваль Дарина Геннадіївна
26 квітня 2026
28.
Бойко Лариса Флоріївна
26 квітня 2026
29.
Оседця Оксана Миколаївна
26 квітня 2026
30.
Оздемір Наталя Олександрівна
26 квітня 2026