Шановний пане Президенте України!
Ми, родина загиблого Захисника України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) нашому чоловікові, батькові, синові та дідусеві —
ВЕРШИГОРІ ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ,
03 квітня 1975 року народження,
солдату, кулеметнику 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4628.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Олександрович був мобілізований та без вагань став на захист України. Проходив службу в роті охорони в місті Гайсин, згодом — у складі окремого стрілецького батальйону військової частини А4628, виконуючи бойові завдання на території Донецької області.
№22/259222-еп
Шановний пане Президенте України!
Ми, родина загиблого Захисника України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) нашому чоловікові, батькові, синові та дідусеві —
ВЕРШИГОРІ ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ,
03 квітня 1975 року народження,
солдату, кулеметнику 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4628.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Олександрович був мобілізований та без вагань став на захист України. Проходив службу в роті охорони в місті Гайсин, згодом — у складі окремого стрілецького батальйону військової частини А4628, виконуючи бойові завдання на території Донецької області.
від родини загиблого Захисника України
щодо присвоєння звання Герой України (посмертно)**
Шановний пане Президенте України!
Ми, родина загиблого Захисника України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) нашому чоловікові, батькові, синові та дідусеві —
ВЕРШИГОРІ ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ,
03 квітня 1975 року народження,
солдату, кулеметнику 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4628.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Олександрович був мобілізований та без вагань став на захист України. Проходив службу в роті охорони в місті Гайсин, згодом — у складі окремого стрілецького батальйону військової частини А4628, виконуючи бойові завдання на території Донецької області.
У мирному житті Олександр Олександрович усе своє життя самовіддано працював на сільськогосподарській техніці — трактористом, комбайнером, водієм. Він збирав хліб для людей, працював на українській землі, забезпечуючи продовольчу безпеку країни, і був знаним майстром своєї справи. Його праця годувала родини, громади й державу, так само, як згодом він став на захист України зі зброєю в руках.
Під час виконання бойових завдань він проявляв мужність, стійкість, вірність військовій присязі та побратимам, до останнього подиху захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
26 січня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби поблизу населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області Олександр Олександрович загинув. Упродовж тривалого часу вважався зниклим безвісти. Лише після повернення тіл загиблих Захисників з країни-агресора та проведення ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель.
Для нас він був турботливим чоловіком, люблячим батьком і дідусем, надійною опорою родини. Для України — вірним сином свого народу, який усе життя працював для людей, а під час війни віддав найцінніше — власне життя — заради миру і свободи на рідній землі.
Ми щиро просимо Вас гідно вшанувати пам’ять нашого Захисника та відзначити його самовідданий подвиг присвоєнням звання Герой України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою України.
З повагою та надією,
родина Вершигори Олександра Олександровича
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.
Суть звернення:
Шановний пане Президенте України!
Ми, родина загиблого Захисника України, звертаємося до Вас із проханням розглянути питання щодо присвоєння найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно) нашому чоловікові, батькові, синові та дідусеві —
ВЕРШИГОРІ ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ,
03 квітня 1975 року народження,
солдату, кулеметнику 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А4628.
З перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Олександрович був мобілізований та без вагань став на захист України. Проходив службу в роті охорони в місті Гайсин, згодом — у складі окремого стрілецького батальйону військової частини А4628, виконуючи бойові завдання на території Донецької області.