№22/259356-еп

Шановний пане Президенте України! Ми, родина Захисника України, змушені звернутися до Вас із болем у серці та щирим проханням — вшанувати пам’ять нашого рідного чоловіка, батька, брата, дядечка, сина та дідуся ХАНДЮКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА, 08 липня 1969 року народження, сержанта, водія 3-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А0693, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно).

Автор (ініціатор): Химич Вікторія Олександрівна
Дата оприлюднення: 30 січня 2026
Шановний пане Президенте України!
Ми, родина Захисника України, змушені звернутися до Вас із болем у серці та щирим проханням — вшанувати пам’ять нашого рідного чоловіка, батька, брата, дядечка, сина та дідуся ХАНДЮКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА, 08 липня 1969 року народження, сержанта, водія 3-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А0693, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно).
З 04 березня 2022 року, не вагаючись ані хвилини, Микола Миколайович став на захист рідної землі. Він пішов боронити Україну за покликом серця — заради майбутнього своїх дітей, онуків, заради кожного українця. Щодня, попри свій вік, він мужньо виконував бойові завдання, відбивав ворожі атаки, захищав нашу державу на різних напрямках, до останнього подиху залишаючись вірним Військовій присязі та своєму обов’язку Захисника.
Він жив Україною, думав про її народ, про мир і перемогу, навіть тоді, коли було важко, страшно й небезпечно. Микола Миколайович не шкодував власного здоров’я, віддаючи всі сили службі.
19 січня 2025 року в селі Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області його серце зупинилося назавжди внаслідок хвороби, пов’язаної з проходженням військової служби.
Він дуже любив життя. Мріяв повернутися додому, обійняти рідних, жити й працювати у вільній, мирній Україні, будував плани на майбутнє. Та своє життя він віддав заради нас усіх — заради нашої свободи, нашої держави та нашого права жити під мирним небом.
Ми щиро віримо, що його подвиг, самовідданість і вірність Україні заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння звання Герой України (посмертно) Миколі Миколайовичу Хандюку стане справедливим вшануванням його жертовності та прикладом для майбутніх поколінь.
Просимо Вас підтримати цю петицію та зберегти світлу пам’ять про нашого Захисника назавжди.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Гульок Сергій Анатолійович
11 лютого 2026
2.
Лілісон Альона Євгенівна
10 лютого 2026
3.
Гурко Юлія Михайлівна
10 лютого 2026
4.
Шарко Вікторія Михайлівна
10 лютого 2026
5.
Орлова Оксана Іванівна
10 лютого 2026
6.
Таран Галина Олександрівна
10 лютого 2026
7.
Сладка Юлія Володимирівна
10 лютого 2026
8.
Слухай Олександра Сергіївна
10 лютого 2026
9.
Шевчук Олександра Анатоліївна
10 лютого 2026
10.
Ярмолович Олена N/a
10 лютого 2026
11.
Вовк Вікторія Тарасівна
10 лютого 2026
12.
Трішньовська Галина Геннадіївна
10 лютого 2026
13.
Лучанінова Катерина Володимирівна
10 лютого 2026
14.
Бондар Валентина Іванівна
10 лютого 2026
15.
Карплюк Тетяна Сергіївна
10 лютого 2026
16.
Кулік Людмила Анатоліївна
10 лютого 2026
17.
Крайник Василина Василівна
10 лютого 2026
18.
Скоробагатько Ольга Анатоліївна
10 лютого 2026
19.
Кулик Ірина Борисівна
10 лютого 2026
20.
Кулаковська Ірина Володимирівна
10 лютого 2026
21.
Нечипоренко Юлія Володимирівна
10 лютого 2026
22.
Мотенко Ольга Сергіївна
10 лютого 2026
23.
Давідчик Ольга Василівна
10 лютого 2026
24.
Гринченко Яна Володимирівна
10 лютого 2026
25.
Мамонтов Євгеній Олександрович
10 лютого 2026
26.
Войт Віта Леонтіївна
10 лютого 2026
27.
Ольховенко Катерина Василівна
10 лютого 2026
28.
Фадєєва Інна Василівна
10 лютого 2026
29.
Лисенко Ольга Василівна
10 лютого 2026
30.
Радіч Юлія Сергіївна
10 лютого 2026
1206
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 79 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.