Шановний пане Президенте України!
Ми, родина Захисника України, змушені звернутися до Вас із болем у серці та щирим проханням — вшанувати пам’ять нашого рідного чоловіка, батька, брата, дядечка, сина та дідуся ХАНДЮКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА, 08 липня 1969 року народження, сержанта, водія 3-ї танкової роти танкового батальйону військової частини А0693, шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди — звання Герой України (посмертно).
З 04 березня 2022 року, не вагаючись ані хвилини, Микола Миколайович став на захист рідної землі. Він пішов боронити Україну за покликом серця — заради майбутнього своїх дітей, онуків, заради кожного українця. Щодня, попри свій вік, він мужньо виконував бойові завдання, відбивав ворожі атаки, захищав нашу державу на різних напрямках, до останнього подиху залишаючись вірним Військовій присязі та своєму обов’язку Захисника.
Він жив Україною, думав про її народ, про мир і перемогу, навіть тоді, коли було важко, страшно й небезпечно. Микола Миколайович не шкодував власного здоров’я, віддаючи всі сили службі.
19 січня 2025 року в селі Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області його серце зупинилося назавжди внаслідок хвороби, пов’язаної з проходженням військової служби.
Він дуже любив життя. Мріяв повернутися додому, обійняти рідних, жити й працювати у вільній, мирній Україні, будував плани на майбутнє. Та своє життя він віддав заради нас усіх — заради нашої свободи, нашої держави та нашого права жити під мирним небом.
Ми щиро віримо, що його подвиг, самовідданість і вірність Україні заслуговують на найвище державне визнання.
Присвоєння звання Герой України (посмертно) Миколі Миколайовичу Хандюку стане справедливим вшануванням його жертовності та прикладом для майбутніх поколінь.
Просимо Вас підтримати цю петицію та зберегти світлу пам’ять про нашого Захисника назавжди.