Шановний пане Президент! Прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України посмертно моєму синові, відданому бійцю своєї держави В'юнник Микола Володимирович який народився 22грудня 1997році. Микола пішов нести військову службу 06.11.2017 році в м. Одеса 2го-взводу Національної Гвардії України де дав військову присягу на захист та вірність України. У 218 році пішов до ЗСУ де служив на Донецькому напрямку АТО. В 2021.06.06 він закінчив службу. Молодий, енергійний, добрий юнак хотів мати родину, мати дітей, жити в мирі не судилося. Коли в зимку 2022 році почалося повномаштабне вторгнення 12.03.2022 він пішов добровільно зі словами,,МАМА хто як не Я,,. Проходив службу в в/ч 7404 де був штурмовиком та стрілком. Обороняв Донецький, Харківський, Волчанск, Сумський, Запоріжський напрямки. Нагороджений орденом,, за оборону міста Героя Харкова ''- ,, почесною відзнакою 127 окремої бригади територіальної оборони 2го ступеня,, нагороджений медаллю,, ветеран війни '' учасник бойових дій. Був тяжко поранений, після лікування знову став до ЗСУ на захист України. Проходив службу в в/ч 7400 в БПАК. Він був чесним, гідним, захисником, багатьом був прикладом. Він рятував поранених побратимів на собі з поля бою, прагнув добитись перемоги, йому завжди говорили що він,, фартовий''. Йому так хотілося жити в свої молоді квітучі роки, хотів все встигнути не судилося. В мого сина є ще меньша сестра та менший брат які ним дуже сильно гордяться з великої літери, хотілося б щоб також його пам'ятали всі українці. Загинув мій син В'юнник Микола Володимирович 01.01.2026р. Запорізька область Пологівського району с. Староукраїнка в зоні проведення бойових дій. Тому прошу Вас присвоїти почесне звання Героя України посмертно моєму синові відданому бійцю своєї держави В'юнник Микола Володимирович 22.12.1997 - 01.01.2026р. мама