Шановний пане Президенте України!
Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Герой України (посмертно)
Гладкому Олегу Юрійовичу, який загинув 18 січня 2026 року поблизу села Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Гладкий Олег Юрійович проходив військову службу у лавах 67-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Обіймав посаду водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини А4123.
За час служби він вирізнявся наполегливою послідовністю у виконанні службових і бойових завдань, високим професіоналізмом, рішучістю та особистою мужністю. Неодноразово ризикуючи власним життям, він рятував побратимів, забезпечував евакуацію, доставку техніки та виконання бойових завдань під постійною загрозою вогневого ураження противником.
Окрім виконання бойових завдань, Гладкий Олег Юрійович неодноразово здійснював евакуацію поранених побратимів. У складних бойових умовах, під обстрілами та загрозою ураження ворожими дронами, він виносив поранених військовослужбовців на власних руках, доставляв їх до безпечних місць та сприяв наданню першої медичної допомоги, рятуючи життя своїх побратимів, часто ризикуючи власним життям.
13 квітня 2025 року, поблизу населеного пункту Олексіївка Сумського району Сумської області, під час виконання бойового завдання, близько 20:40, внаслідок удару ворожого FPV-дрона, Гладкий Олег Юрійович отримав тяжке бойове поранення.
Характер поранення: вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма з пошкодженням барабанної перетинки справа, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті.
1 жовтня 2025 року, під час заїзду на позиції з метою доставки дронів, підрозділ потрапив під загрозу атаки ворожих FPV-дронів. У момент появи першого FPV-дрона Олег, уміло маневруючи транспортним засобом, не допустив ураження автомобіля.
Після цього, виявивши ще один ворожий дрон, він сховав транспортний засіб та, усвідомлюючи смертельний ризик, вирушив пішки для знищення FPV-дрона, щоб не допустити удару по іншій техніці та особовому складу.
Згодом він почув звук ще одного дрона, який завдав удару по танку суміжної бригади. Розуміючи, що атака може продовжитися, попри страх і безпосередню загрозу життю, Олег зайняв укриття та спостерігав за обстановкою, очікуючи подальших атак.
Побачивши наближення ворожого FPV-дрона, він свідомо вийшов на відкриту ділянку дороги, взявши удар на себе, та відкрив вогонь по дрону, внаслідок чого знищив його. Невдовзі противник застосував FPV-дрон на оптоволокні. Дочекавшись моменту, коли дрон пролетів далі, Олег виявив оптоволоконний кабель, перерізав його та знешкодив дрон.
Аналогічними діями він загалом знешкодив близько чотирьох ворожих FPV-дронів, що дало змогу суміжному підрозділу відвести танк у безпечніше місце, зберігши бойову техніку та життя військовослужбовців.
Гладкий Олег Юрійович виконував бойові завдання на таких напрямках:
• з 29.05.2024 - Донецька область, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада;
• Донецька область, Волноваський район, Комарська сільська територіальна громада;
• з 01.02.2024 - Сумська область, Сумський район, Юнаківська сільська територіальна громада;
Сумська область, Сумський район, Хотінська селищна територіальна громада;
• з 21.12.2024 - Курська область, російська федерація.
• з травня 2025 - Покровський напрямок Дніпропетровської області
За віддану службу та участь у бойових діях Гладкий Олег Юрійович був відзначений статусом ветерана війни.
У Гладкого Олега Юрійовича залишилися дружина, троє дітей та мати. Його доньки - 21 та 15 років, син - 9 років. Для своєї родини він був люблячим чоловіком і батьком, надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й безмежної любові.
Ціною власного життя він виконав свій військовий обов’язок перед Україною та українським народом. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та вірності військовій присязі.
Присвоєння Гладкому Олегу Юрійовичу звання Герой України (посмертно) стане справедливим вшануванням його подвигу, проявом глибокої державної вдячності та збереженням пам’яті про Захисника України для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Герою України.