№22/259410-еп

Про присвоєння звання Герой України (посмертно) солтдату Гладкому Олегу Юрійовичу

Автор (ініціатор): Гладка Марта Олегівна
Дата оприлюднення: 30 січня 2026
Шановний пане Президенте України!

Прошу Вас розглянути питання щодо присвоєння найвищого державного звання Герой України (посмертно)
Гладкому Олегу Юрійовичу, який загинув 18 січня 2026 року поблизу села Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Гладкий Олег Юрійович проходив військову службу у лавах 67-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Обіймав посаду водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини А4123.

За час служби він вирізнявся наполегливою послідовністю у виконанні службових і бойових завдань, високим професіоналізмом, рішучістю та особистою мужністю. Неодноразово ризикуючи власним життям, він рятував побратимів, забезпечував евакуацію, доставку техніки та виконання бойових завдань під постійною загрозою вогневого ураження противником.

Окрім виконання бойових завдань, Гладкий Олег Юрійович неодноразово здійснював евакуацію поранених побратимів. У складних бойових умовах, під обстрілами та загрозою ураження ворожими дронами, він виносив поранених військовослужбовців на власних руках, доставляв їх до безпечних місць та сприяв наданню першої медичної допомоги, рятуючи життя своїх побратимів, часто ризикуючи власним життям.

13 квітня 2025 року, поблизу населеного пункту Олексіївка Сумського району Сумської області, під час виконання бойового завдання, близько 20:40, внаслідок удару ворожого FPV-дрона, Гладкий Олег Юрійович отримав тяжке бойове поранення.
Характер поранення: вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма з пошкодженням барабанної перетинки справа, вогнепальне осколкове сліпе поранення правої кисті.

1 жовтня 2025 року, під час заїзду на позиції з метою доставки дронів, підрозділ потрапив під загрозу атаки ворожих FPV-дронів. У момент появи першого FPV-дрона Олег, уміло маневруючи транспортним засобом, не допустив ураження автомобіля.

Після цього, виявивши ще один ворожий дрон, він сховав транспортний засіб та, усвідомлюючи смертельний ризик, вирушив пішки для знищення FPV-дрона, щоб не допустити удару по іншій техніці та особовому складу.

Згодом він почув звук ще одного дрона, який завдав удару по танку суміжної бригади. Розуміючи, що атака може продовжитися, попри страх і безпосередню загрозу життю, Олег зайняв укриття та спостерігав за обстановкою, очікуючи подальших атак.

Побачивши наближення ворожого FPV-дрона, він свідомо вийшов на відкриту ділянку дороги, взявши удар на себе, та відкрив вогонь по дрону, внаслідок чого знищив його. Невдовзі противник застосував FPV-дрон на оптоволокні. Дочекавшись моменту, коли дрон пролетів далі, Олег виявив оптоволоконний кабель, перерізав його та знешкодив дрон.

Аналогічними діями він загалом знешкодив близько чотирьох ворожих FPV-дронів, що дало змогу суміжному підрозділу відвести танк у безпечніше місце, зберігши бойову техніку та життя військовослужбовців.

Гладкий Олег Юрійович виконував бойові завдання на таких напрямках:
• з 29.05.2024 - Донецька область, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада;
• Донецька область, Волноваський район, Комарська сільська територіальна громада;
• з 01.02.2024 - Сумська область, Сумський район, Юнаківська сільська територіальна громада;
Сумська область, Сумський район, Хотінська селищна територіальна громада;
• з 21.12.2024 - Курська область, російська федерація.
• з травня 2025 - Покровський напрямок Дніпропетровської області

За віддану службу та участь у бойових діях Гладкий Олег Юрійович був відзначений статусом ветерана війни.

У Гладкого Олега Юрійовича залишилися дружина, троє дітей та мати. Його доньки - 21 та 15 років, син - 9 років. Для своєї родини він був люблячим чоловіком і батьком, надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й безмежної любові.

Ціною власного життя він виконав свій військовий обов’язок перед Україною та українським народом. Його подвиг є прикладом справжнього героїзму, самопожертви та вірності військовій присязі.

Присвоєння Гладкому Олегу Юрійовичу звання Герой України (посмертно) стане справедливим вшануванням його подвигу, проявом глибокої державної вдячності та збереженням пам’яті про Захисника України для майбутніх поколінь.

Вічна пам’ять і слава Герою України.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Присяжнюк Надія Петрівна
04 лютого 2026
2.
Сидор Ніна Володимирівна
04 лютого 2026
3.
Синюк Софія Володимирівна
04 лютого 2026
4.
Никитенко Іванна Юріївна
04 лютого 2026
5.
Тафійчук Аделіна Василівна
04 лютого 2026
6.
Пігель Соломія Григорівна
04 лютого 2026
7.
Зеленська Галина Миколаївна
04 лютого 2026
8.
Плотницький Олександр Леонтійович
04 лютого 2026
9.
Думін Оксана Василівна
04 лютого 2026
10.
Іваневич Марія Ярославівна
04 лютого 2026
11.
Боярченко Світлана Павлівна
04 лютого 2026
12.
Павлів Наталія Ярославівна
04 лютого 2026
13.
Корніцька Людмила Михайлівна
04 лютого 2026
14.
Утехт Ірина Володимирівна
04 лютого 2026
15.
Боговик Наталія Богданівна
04 лютого 2026
16.
Братинчук Тетяна Володимирівна
04 лютого 2026
17.
Біліченко Юлія Петрівна
04 лютого 2026
18.
Небесна Оксана Ярославівна
04 лютого 2026
19.
Висоцька Софія Ігорівна
04 лютого 2026
20.
В'юник Тетяна Сергіївна
04 лютого 2026
21.
Солтис Ольга Василівна
04 лютого 2026
22.
Титикайло Мар'яна Ярославівна
03 лютого 2026
23.
Рибалко Юлія Олександрівна
03 лютого 2026
24.
Кондрат Софія Юріївна
03 лютого 2026
25.
Карталапова Марія Віталіївна
03 лютого 2026
26.
Коломієць Олена Володимирівна
03 лютого 2026
27.
Пузир Леся Юріївна
03 лютого 2026
28.
Круліковська Анастасія Олексіївна
03 лютого 2026
29.
Біла Зоряна Євгенівна
03 лютого 2026
30.
Меднікова Ірина Володимирівна
03 лютого 2026
6158
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 86 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.