№22/259462-еп

Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Каспруку Владиславу Ігоровичу. Просимо присвоїти звання Героя України (посмертно) Каспруку Владиславу Ігоровичу, головному сержанту Другої прикордонної комендатури швидкого реагування (ПКШР) 15 Мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон», за незламну вірність Конституційному обов’язку та службі у справі охорони державного кордону. Владислав Каспрук зробив визначний особистий внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України, проявивши надзвичайну мужність, героїзм і самопожертву під час виконання службового та громадського обов’язку. Його подвиг є символом незламності українського духу, самопожертви та відповідальності перед наступними поколіннями. Вважаємо, що Каспрук Владислав є гідним найвищої державної нагороди і повинен бути належно вшанований на національному рівні як приклад відданості Україні та її народу.

Автор (ініціатор): Олійник Оксана Володимирівна
Дата оприлюднення: 30 січня 2026
ПЕТИЦІЯ
щодо присвоєння звання «Герой України» (посмертно)

Президенту України
Верховному Головнокомандувачу
Збройних Сил України

Шановний пане Президенте України!

Я, Олійник Оксана Володимирівна, мати загиблого військовослужбовця, а також громадяни України, які підтримують цю петицію, звертаємося до Вас із щирим і глибоким проханням — вшанувати пам’ять головного сержанта КАСПРУКА Владислава Ігоровича, 23-річного захисника, присвоївши йому найвище звання держави — Героя України (посмертно).

Владислав Каспрук був не просто військовослужбовцем. Він був справжнім сином України — чесним, рішучим, мужнім і самовідданим. Його серце належало Батьківщині. Його вибір — служити Україні зі зброєю в руках — був свідомим, патріотичним і глибоко особистим.

У грудні 2020 року Владислав підписав контракт із Державною прикордонною службою України й приєднався до 24 прикордонного загону. З перших днів служби він показав себе як відповідальний, вірний присязі боєць, який поважає традиції, товаришів і командування.

З початком повномасштабної війни, коли над Україною нависла смертельна загроза, Владислав не залишився осторонь. Навпаки — став одним із перших добровольців, які приєдналися до формування мобільного загону «Сталевий кордон». Із березня 2023 року він ніс службу в складі другої прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону.
Його бойовий шлях був непростим, важким, але героїчним:

У червні 2023 року під час штурмових дій у районі м. Часів Яр, попри вдвічі чисельнішу перевагу ворога, Владислав гідно виконав бойове завдання, демонструючи відвагу, стійкість і професіоналізм.

Упродовж 2023–2024 років він обороняв Харківщину, а згодом — охороняв державний кордон у Рівненській та Чернігівській областях, навіть у найнесприятливіших умовах.
У вересні–жовтні 2024 року, вже на території російської федерації, Владислав проявив непересічну мужність, рятуючи побратимів з позицій під вогнем FPV-дронів і прикриваючи бойову техніку в боях на території Курської області.
Владислав був відзначений подякою начальника розвідувальної прикордонної застави 2 ПКШР 15 МПРИКЗ за високий рівень мужності, відданості та патріотизму у виконанні завдань з розвідки, евакуації та прикриття особового складу під час заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Попри постійну небезпеку, Владислав залишався незламним. Його сила духу надихала. Його характер — втілення чесності, прямоти, братерства. Його присутність була опорою для бойових побратимів, його служба — взірцем.

Вночі 16 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Яструбщина, Сумської області, автомобіль, за кермом якого був головний сержант КАСПРУК Владислав Ігорович, підірвався на вибуховому пристрої. Він загинув смертю Героя.
Смерть Владислава — непоправна втрата для рідних, побратимів, для всієї України. Але його приклад назавжди залишиться з нами. Таких, як він, Україна пам’ятає вічно.

За особисту мужність та героїзм, проявлені під час виконання військового обов’язку, самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України та вірність військовій присязі, головний сержант Владислав КАСПРУК поданий до нагородження державною нагородою (посмертно).
Він заслужив це звання — не лише життям, а й смертю, яку прийняв, рятуючи та захищаючи.
З огляду на виняткову мужність, героїзм, вірність присязі, проявлені під час захисту України, просимо Вас присвоїти головному сержанту КАСПРУКУ Владиславу Ігоровичу звання Героя України (посмертно).

Це буде не лише гідним вшануванням його пам’яті, а й знаком глибокої подяки та поваги від усього народу України.

З повагою,
Олійник Оксана Володимирівна,
мати загиблого військовослужбовця
та громадяни України — підписанти електронної петиції.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Саїнчук Ольга Олегівна
12 лютого 2026
2.
Цебак Ірина Мирославівна
12 лютого 2026
3.
Ярошовець Дар'я Вікторівна
12 лютого 2026
4.
Собко Валентина Вікторівна
12 лютого 2026
5.
Сафар'ян Ірина Володимирівна
12 лютого 2026
6.
Силаєва Олена Миколаївна
12 лютого 2026
7.
Кравчук Наталія Володимирівна
12 лютого 2026
8.
Ясінська Вікторія Сергіївна
12 лютого 2026
9.
Носачова Юлія Сергіївна
12 лютого 2026
10.
Куженко Тамара Віталіївна
12 лютого 2026
11.
Кокот Анастасія Тарасівна
12 лютого 2026
12.
Нечипорук Ігор Олександрович
12 лютого 2026
13.
Франко Наталія Валентинівна
12 лютого 2026
14.
Блонська Марія Романівна
12 лютого 2026
15.
Демчишина Тетяна Олександрівна
12 лютого 2026
16.
Корень Алла Іванівна
12 лютого 2026
17.
Федорчук Антоніна Миколаївна
12 лютого 2026
18.
Кривобок Світлана Володимирівна
12 лютого 2026
19.
Кривошеїн Петро Петрович
12 лютого 2026
20.
Зуб Олександр Миколайович
12 лютого 2026
21.
Штиркун Дар'я Сергіївна
12 лютого 2026
22.
Залужна Оксана Володимирівна
12 лютого 2026
23.
Романів Олеся Романівна
12 лютого 2026
24.
Кипоренко Інна Анатоліївна
12 лютого 2026
25.
Куліш Альона Юріївна
12 лютого 2026
26.
Ткачук Аліна Петрівна
12 лютого 2026
27.
Томашевська Ірина Михайлівна
12 лютого 2026
28.
Куциняк Марина Борисівна
12 лютого 2026
29.
Лаврик Ілона Анатоліївна
12 лютого 2026
30.
Ярмошевич Ірина Вадимівна
12 лютого 2026
7138
голосів з 25000
необхідних
Статус: Триває збір підписів
Залишилося 78 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.