№22/259502-еп
Прошу присвоїти звання Герой України посмертно військовослужбовцю Гейко Едуарду Сергійовичу
Автор (ініціатор): Гейко Інна Григорівна
Дата оприлюднення: 02 лютого 2026
**ПЕТИЦІЯ
до Президента України
від матері загиблого Захисника України
Гейка Едуарда Сергійовича**
Шановний пане Президенте України!
Звертаюся до Вас як мати загиблого Захисника України — Гейка Едуарда Сергійовича, 1996 року народження, військовослужбовця Збройних Сил України, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Мій син загинув 30 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Авдіївка Донецької області, у складі 110-ї окремої механізованої бригади. Він до останнього залишався вірним військовій присязі та виконував наказ у надзвичайно складних бойових умовах.
Після бою Едуард тривалий час вважався безвісти зниклим. Наша родина жила в постійній невизначеності та болісному очікуванні. Лише 18 березня 2025 року його тіло було повернуто після обміну. Особу мого сина підтверджено за результатами ДНК-експертизи.
Едуард Гейко з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Розпочав службу у Лубенському районному ТЦК та СП, згодом був переведений до бойового підрозділу. Проходив службу на Чернігівщині та в найгарячіших точках сходу України. Постійно вдосконалював свої військові навички, відповідально ставився до виконання бойових завдань і забезпечення підрозділу.
Бої поблизу Авдіївки були одними з найважчих за весь період війни. За свідченнями побратимів, мій син проявив мужність, стійкість і самопожертву. Один із бойових товаришів сказав нашій родині слова, які стали для нас свідченням його останнього бою:
«Він бився як лев. Загинув як Герой».
Ім’я Едуарда Гейка вже увічнене в рідній громаді — його іменем названа вулиця, встановлено меморіальну дошку на будівлі школи, розміщено портрет на Алеї пам’яті. Проте я, як мати, вважаю, що подвиг мого сина заслуговує на гідне державне визнання.
У зв’язку з викладеним, прошу Вас:
розглянути питання про присвоєння Гейку Едуарду Сергійовичу найвищої державної нагороди України — звання Героя України (посмертно).
Мій син віддав за Україну найцінніше — своє життя.
Прошу Вас почути материнське звернення та гідно вшанувати пам’ять Захисника, який до кінця виконав свій обов’язок перед державою і народом України.
З повагою та вірою у справедливість,
мати загиблого Захисника України
до Президента України
від матері загиблого Захисника України
Гейка Едуарда Сергійовича**
Шановний пане Президенте України!
Звертаюся до Вас як мати загиблого Захисника України — Гейка Едуарда Сергійовича, 1996 року народження, військовослужбовця Збройних Сил України, який віддав своє життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Мій син загинув 30 січня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Авдіївка Донецької області, у складі 110-ї окремої механізованої бригади. Він до останнього залишався вірним військовій присязі та виконував наказ у надзвичайно складних бойових умовах.
Після бою Едуард тривалий час вважався безвісти зниклим. Наша родина жила в постійній невизначеності та болісному очікуванні. Лише 18 березня 2025 року його тіло було повернуто після обміну. Особу мого сина підтверджено за результатами ДНК-експертизи.
Едуард Гейко з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Розпочав службу у Лубенському районному ТЦК та СП, згодом був переведений до бойового підрозділу. Проходив службу на Чернігівщині та в найгарячіших точках сходу України. Постійно вдосконалював свої військові навички, відповідально ставився до виконання бойових завдань і забезпечення підрозділу.
Бої поблизу Авдіївки були одними з найважчих за весь період війни. За свідченнями побратимів, мій син проявив мужність, стійкість і самопожертву. Один із бойових товаришів сказав нашій родині слова, які стали для нас свідченням його останнього бою:
«Він бився як лев. Загинув як Герой».
Ім’я Едуарда Гейка вже увічнене в рідній громаді — його іменем названа вулиця, встановлено меморіальну дошку на будівлі школи, розміщено портрет на Алеї пам’яті. Проте я, як мати, вважаю, що подвиг мого сина заслуговує на гідне державне визнання.
У зв’язку з викладеним, прошу Вас:
розглянути питання про присвоєння Гейку Едуарду Сергійовичу найвищої державної нагороди України — звання Героя України (посмертно).
Мій син віддав за Україну найцінніше — своє життя.
Прошу Вас почути материнське звернення та гідно вшанувати пам’ять Захисника, який до кінця виконав свій обов’язок перед державою і народом України.
З повагою та вірою у справедливість,
мати загиблого Захисника України
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Островська Оксана Броніславівна
12 лютого 2026
2.
Кравченко Ганна Григорівна
12 лютого 2026
3.
Горєєв Андрій Сергійович
12 лютого 2026
4.
Кривобок Світлана Володимирівна
12 лютого 2026
5.
Супрун Олександра Андріївна
12 лютого 2026
6.
Чорняк Оксана Василівна
12 лютого 2026
7.
Темна Інна Валеріївна
12 лютого 2026
8.
Залужна Оксана Володимирівна
12 лютого 2026
9.
Заливака Наталія Михайлівна
12 лютого 2026
10.
Петрович Іванна Олександрівна
12 лютого 2026
11.
Охріменко Наталія Іванівна
12 лютого 2026
12.
Байдик Настя Сергіївна
12 лютого 2026
13.
Лишенко Ірина Миколаївна
11 лютого 2026
14.
Яременко Оксана Миколаївна
11 лютого 2026
15.
Родь Анна Вікторівна
11 лютого 2026
16.
Авраменко Вікторія Григорівна
11 лютого 2026
17.
Линчак Анна Василівна
11 лютого 2026
18.
Шкретюк Віталій Михайлович
11 лютого 2026
19.
Тимофєєва Ярослава Анатоліївна
11 лютого 2026
20.
Куліш Лідія Миколаївна
11 лютого 2026
21.
Дима Надія Дмитрівна
11 лютого 2026
22.
Кужель Наталія Володимирівна
11 лютого 2026
23.
Ярощук Ганна Миколаївна
11 лютого 2026
24.
Ковтун Любов Олексіївна
11 лютого 2026
25.
Шило Наталія Миколаївна
11 лютого 2026
26.
Бережна Ганна Евгеніївна
11 лютого 2026
27.
Мазур Валентина Анатоліївна
11 лютого 2026
28.
Сидоренко Анастасія Володимирівна
11 лютого 2026
29.
Кулик Юлія Миколаївна
11 лютого 2026
30.
Гладиш Наталія Василівна
11 лютого 2026
1841
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 80 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.