Я, Єсіна Наталя Павлівна, дружина загиблого солдата, прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) моєму чоловікові — Єсіну Олександру Олександровичу, солдату, гранатометнику 1 відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини 3052 Національної гвардії України.
Олександр народився 25 листопада 1977 року у місті Запоріжжя. Він був добрим, світлим і усміхненим чоловіком, люблячим батьком і турботливим чоловіком, який завжди підтримував рідних та друзів. Працював меблярем, допомагав людям у складних ситуаціях, любив життя і сім’ю.
З початком повномасштабної війни став на захист України. 31 березня 2022 року був мобілізований до Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку та у Донецькій області. Свій останній бій прийняв 30 квітня 2024 року у районі села Урожайне, де загинув, захищаючи Батьківщину.
Протягом 13 місяців вважався безвісти зниклим, на жаль 29 травня 2025 року його ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи. Олександру було 46 років. Він загинув як справжній воїн — не відступив і до останнього подиху боронив Україну.
Він назавжди залишиться в наших серцях як приклад мужності, щирої любові та доброти. Його подвиг надихає нас і надалі боронити Україну.
Пане Президенте, прошу Вас присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) солдату Єсіну Олександру Олександровичу.
Слава Україні!
Героям слава!
З повагою,
Єсіна Наталя Павлівна
дружина загиблого Героя