Про присвоєння звання "Герой України" (посмертно) МИХАЙЛИШИНУ ІВАНУ МИХАЙЛОВИЧУ,військовослужбовцю ЗСУ,головному сержанту- командиру екіпажу безпілотних літальних комплексів першого екіпажу безпілотного літального аппарату взводу безпілотних авіаційних комплексів шостого батальйону 102 бригади територіальної оборони військової частини А7030.

Шановний пане Президенте!

Прошу Вас присвоїти звання "Герой України" посмертно моєму чоловікові Михайлишину Івану Михайловичу (позивний "Михалич"),нагородженого Вами відзнакою "Хрест бойових заслуг" та відзнакою "Золотий Хрест",людині великої честі та гідності, відважному воїну, підполковнику поліції, учаснику АТО, добровольцю, який вступив до лав територіальної оборони у лютому 2022 року та героїчно загинув захищаючи нашу Батьківщину.
Михайлишин Іван Михайлович народився 20 січня 1978 року. Всю свою трудову діяльність Іван провів в органах внутрішніх справ України.
За роки служби він ніколи не шукав слави, а просто жив по совісті, діяв за покликом серця і завжди стояв на стороні правди. Сильний, мудрий, врівноважений оперативник, який умів діяти рішуче, але з людяністю. Іван підтримував, навчав, показував приклад справжнього офіцера
- без гучних слів, просто своїм життям.
Коли почалося повномаштабне вторгнення, не роздумуючи, став на захист України та вступив до Івано-Франківської ТРО і 21 квітня 2022 року добровольцем приєднався до лав 102 окремої бригади територіальної оборони, де одразу почав передавати свій багаторічний професійний досвід та навики володіння зброєю у складі роти розвідки 102 окремої бригади розвідки ТРО. Пізніше, уже на посаді головного сержанта взводу розвідки 201 окремого батальйону ТРО 102 окремої бригади ТРО продовжив роботу з особовим складом. Так, завдяки його величезному досвіду та організаторським здійбностям вдалося організувати взвод розвідки в бойових умовах таким чином, що не тільки виявляли переміщення особового складу ворога, а й передбачали можливі шляхи його пересування та позиції чи місця закладання мінних загороджень. Завдяки чому мінімізували втрати всього 201 окремого батальйону ТРО 102 окремої бригади ТРО, який протягом 2023 року стримував шалений натиск переважаючих ворожих сил противника на Запорізькому напрямку.
До 4 жовтня 2025 року сержант Іван Михайлишин тимчасово виконував обов"язки командира взводу безпілотних авіаційних комплексів, перебуваючи на посаді головного сержанта - командтра екіпажу безпілотних літальних комплексів першого екіпажу безпілотного літального аппарату взводу безпілотних авіаційних комплексів шостого батальйону 102 бригади територіальної оборони військової частини А7030. Завдяки його здібностям вдалося перезавантажити підхід до виконнання поставлених бойових завдань, що дало змогу ефективніше знаходити та вражати ворожі цілі.
Іван Михайлишин проявив виняткову мужність, як командир, ризикуючи собою заради збереження життя своїх побратимів. Він був справжнім воїном і людиною великого серця. Його побратими згадують, як Іван, ризикуючи собою, прикривав їх, відтягуючи на себе вогонь ворожого дрона, щоб урятувати життя інших. Дбав про своїх бійців як про рідних, тримав взірцевий порядок у всьому - від документації до бойових дій.
Попри численні поранення та контузії, серед яких осколкове поранення в око, Іван Михайлишин, не долікувавшись, повернувся на фронт 28 вересня 2025 року.
4 жовтня 2025 року в селі Нове Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання головний сержант Іван Михайлишин загинув від множинних уламкових поранень, прикриваючи своїх побратимів.
Обірвалося життя воїна, справжнього борця за свободу і незалежність, гідного сина України. За наш спокій, за мирне небо над головою, за можливість виховувати дітей на своїй, Богом даній землі, він віддав найдорожче - своє життя.
За роки служби та за особисту хоробрість, мужність, відвагу та вірність військовій присязі Михайлишин Іван Михайлович нагороджений:
- відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг";
- відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України "Золотий Хрест";
- медаллю Президента України "За участь в Антитерористичній опреації";
- медалями "За оборону України", "За оборону Гуляйполя", "Хрест доблесті";
- відзнаками "За бойову звитягу", "За честь і звитягу";
- нагрудним знаком "Розвідка" командира 102 бригади;
- медалями "Ветеран національної поліції України", "Ветеран війни";
- пам"ятною медаллю з нагоди 95-річчя карного розшуку України.
З огляду на проявлену мужність, героїзм, багаторічний бойовий досвід, незламний дух та самопожертву, прошу Вас, пане Президенте, присвоїти Михайлишину Івану Михайловичу найвищу державну нагороду - почесне звання "Герой України" (посмертно).
Вічна пам"ять і слава Герою України Михайлишин Івану Михайловичу та всім Героям, які віддали своє життя за Україну.
З повагою, дружина загиблого Захисника України Михайлишин Мирослава Михайлівна.
-