Просимо Президента України присвоїти звання Герой України (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України старшому солдату
Ростківському Сергію Вікентійовичу позивний "Ростік", який народився 24.09.1992 року в місті Вінниця.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Сергій Ростківський добровільно вступив до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини. Свою військову службу він розпочав у складі Десантно-штурмових військ ЗСУ (військова частина А4355), де сумлінно та віддано виконував бойові завдання.
Упродовж служби Сергій Ростківський брав безпосередню участь у бойових діях на найгарячіших напрямках фронту, зокрема Бахмутському, Авдіївському, Покровському та Куп’янському. У 2023 році він опанував саперну справу та продовжив службу на посаді старшого сапера 2 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу 3 інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону військової частини А2755.
З перших днів служби він мужньо та самовіддано виконував бойові завдання, пов’язані з підвищеним ризиком для життя, залишаючись вірним Військовій присязі та українському народові. Як інженер-сапер, Сергій неодноразово працював у небезпечних умовах, забезпечуючи безпеку побратимів і виконання бойових операцій.
Він проявив себе як відданий воїн, надійний побратим і людина честі. Сергій завжди ставив життя інших вище за власне, не уникав складних завдань.
06 грудня 2025 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, Сергій Ростківський загинув під час виконання бойового завдання з встановлення протипіхотних вибухових пристроїв поблизу населеного пункту Гусинка Куп’янського району Харківської області внаслідок влучання ворожого дрону.
За проявлені мужність, самопожертву, відданість українському народові та героїзм, просимо гідно вшанувати пам’ять Ростківського Сергія Вікентійовича та присвоїти йому звання Герой України (посмертно).
Я, дружина загиблого військовослужбовця Ростківського Сергія Вікентійовича, звертаюся з проханням гідно вшанувати пам’ять мого чоловіка та його подвиг.
Сергій свідомо став на захист України з перших днів повномасштабної війни. Для нього це було не обов’язком, а покликанням — захистити свою родину і майбутнє нашої держави. Він до останнього подиху залишався вірним присязі, своїм побратимам і Україні.
Мій чоловік віддав найцінніше — своє життя — за свободу і незалежність нашої країни. Для нашої родини він назавжди залишиться люблячим чоловіком і батьком, а для України — справжнім Захисником і Героєм.
Прошу присвоїти Ростківському Сергію Вікентійовичу звання Герой України (посмертно) як знак вдячності держави за його мужність, самопожертву та незламну любов до Батьківщини.