№22/259652-еп

Присвоєння звання Героя України (посмертно) військовослужбовцю Самбуренку Олегу Олександровичу

Автор (ініціатор): Самбуренко Ігор Олегович
Дата оприлюднення: 02 лютого 2026
Шановний пане Президенте України!

Я, Самбуренко Ігор Олегович, син загиблого військовослужбовця, звертаюся до Вас із проханням про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму батькові — капітану 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» військової частини 3027 Національної гвардії України Самбуренку Олегу Олександровичу, 30 травня 1974 року народження, уродженцю селища Котельва Полтавської області.

Мій батько присвятив усе своє життя військовій службі. Він навчався у Полтавському вищому зенітно-ракетному командному училищі, проходив строкову військову службу, після чого продовжив службу у військових формуваннях України. Брав участь у миротворчій місії ООН в Африці, у Сьєрра-Леоне.

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації батько активно займався волонтерською діяльністю, а у 2023 році добровільно став на захист Батьківщини. Він боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» Національної гвардії України.

Зі слів його побратимів, попри постійну небезпеку, він неодноразово рятував їх на полі бою, проявляючи незламність і безстрашність. Багато військовослужбовців завдячують йому тим, що залишилися живими.

За зразкове виконання службових обов’язків був нагороджений нагрудним знаком «За доблесну службу» Національної гвардії України.

2 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі Райгородка населеного пункту Лиман, мій батько отримав важке поранення голови, яке спричинило зупинку серця та тривалу кому. Після виходу з коми він так і не повернувся до свідомості через ураження значної ділянки головного мозку.
Попри надзвичайно тяжкі наслідки поранення, він протягом 1 року і 5 місяців мужньо боровся за життя у реабілітаційному центрі, однак 31 грудня 2025 року помер.

За Україну мій батько віддав найцінніше — своє життя. Його смерть стала непоправною втратою для родини та побратимів.

Прошу вшанувати пам’ять військовослужбовця Самбуренка Олега Олександровича та присвоїти йому почесне звання Героя України (посмертно).

Його ім’я має назавжди залишитися в історії України як символ мужності, честі та самопожертви в ім’я Батьківщини.
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Фещенко Ірина Андріївна
02 травня 2026
2.
Профатіло Римма Петрівна
02 травня 2026
3.
Помагайбо Тетяна Вячеславівна
02 травня 2026
4.
Пінчук Олена Михайлівна
02 травня 2026
5.
Ільків Ірина Ярославівна
02 травня 2026
6.
Марчук Назар Олегович
02 травня 2026
7.
Бартош Віта Михайлівна
02 травня 2026
8.
Довжинська Анастасія Олександрівна
02 травня 2026
9.
Пацалюк Роман Федорович
02 травня 2026
10.
Гиндиляк Олександра Іванівна
02 травня 2026
11.
Борейко Віталій Сергійович
02 травня 2026
12.
Будьонна Ірина Вікторівна
02 травня 2026
13.
Щербина Іванна Олександрівна
02 травня 2026
14.
Чорнобіль Ірина Михайлівна
02 травня 2026
15.
Турчак Лілія Володимирівна
02 травня 2026
16.
Парамуд Ольга Іванівна
02 травня 2026
17.
Шкамбула Марія Василівна
02 травня 2026
18.
Горицька Оксана Богданівна
01 травня 2026
19.
Климко Галина Михайлівна
01 травня 2026
20.
Щур Ольга Василівна
01 травня 2026
21.
Гуровська Ольга Євгеніївна
01 травня 2026
22.
Качалка Вероніка Людвигівна
01 травня 2026
23.
Унсал Наталія Романівна
01 травня 2026
24.
Мацапура Олена Василівна
01 травня 2026
25.
Заріцька Наталія Степанівна
01 травня 2026
26.
Янченко Оксана Олексіївна
01 травня 2026
27.
Колодій Валентина Миколаївна
01 травня 2026
28.
Бурда Вікторія Юріївна
01 травня 2026
29.
Савченко Наталія Станіславівна
01 травня 2026
30.
Ратушна Олена Володимирівна
01 травня 2026
2370
голосів з 25000
необхідних
Не підтримано
Збір підписів завершено