Петиція щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Легару Максиму Ростиславовичу

Президенту України
Володимиру Олександровичу Зеленському
Шановний пане Президенте!

Я, Легар Яна Сергіївна, дружина загиблого Захисника України, звертаюся до Вас із проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові — Легару Максиму Ростиславовичу, 31 грудня 1998 року народження, уродженцю міста Полтава, військовослужбовцю 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, військова частина А2167.

Максим Ростиславович Легар, бойовий позивний «Йода», 11 лютого 2022 року підписав контракт на проходження військової служби та служив артилеристом. Із перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації він без вагань став на захист суверенітету й територіальної цілісності України.
На початку повномасштабної війни мій чоловік брав активну участь в обороні Києва, Бучі, Ірпеня та Гостомеля, зупиняючи наступ ворога та захищаючи мирне населення. Надалі його бойовий шлях пролягав через Донецьку область, зокрема напрямок Вугледара, де він неодноразово виконував складні бойові завдання в умовах постійної загрози життю.

14 лютого 2023 року Максим Ростиславович отримав поранення під час виконання бойового завдання. Після лікування та реабілітації, вже через три місяці він добровільно повернувся до своїх побратимів, продемонструвавши відданість військовій присязі та незламну силу духу.

З метою підвищення професійного рівня та ефективного командування особовим складом, у період з 26 лютого по 31 березня 2024 року Максим Ростиславович проходив військові навчальні курси в Латвійській Республіці, де успішно завершив «курси командирів підрозділів» та отримав відповідний сертифікат.

За зразкову службу, мужність і відвагу Максим Ростиславович Легар був нагороджений:
статусом учасника бойових дій;
державною нагородою «За військову службу Україні», яку йому було вручено особисто Президентом України;
відзнакою «За оборону України».

Свій останній бій Максим Ростиславович Легар прийняв у населеному пункті Водяне. 12 липня 2024 року він загинув під час виконання бойового завдання, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та своїм побратимам.

Мій чоловік був справжнім воїном, прикладом мужності, відповідальності та самопожертви. Він свідомо обрав шлях Захисника й віддав за свободу нашої держави найцінніше — власне життя

Окрім бойових заслуг, Максим був надзвичайно доброю, щирою та світлою людиною. Таким, яких майже не буває. Він був люблячим чоловіком, турботливим сином і надійним побратимом.

Прошу Вас, пане Президенте, вшанувати пам’ять Легара Максима Ростиславовича та його подвиг, присвоївши йому найвищу державну нагороду — звання Героя України (посмертно). Це стане справедливим визнанням не лише його бойових заслуг, а й великої людяності, з якою він пройшов свій шлях Захисника України.

З глибокою повагою та вірою у справедливе рішення,
Легар Яна Сергіївна
дружина загиблого Захисника України