Я, Остапчук Іванна Михайлівна, сестра загиблого військовослужбовця, звертаюся з проханням про присвоєння найвищого державного звання — Герой України (посмертно) моєму братові, Плещуку Ярослау Михайловичу, водію 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 штурмового батальйону військової частини А4862 - 425-й окремий штурмовий полк "Скеля" , який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Наш брат народився 06.06.1983 р. в селищі Квасилів,Рівненського району. Був первістком в багатодітній сім'ї. Навчався в Квасилівській школі,а по закінченні 9 класів і в Квасилівському ліцеї. З раннього віку пішов працювати,та допомагав батькам в вихованні молодших братиків та сестрички. Був доброю та щирою людиною.
Ярослав став на захист Батьківщини у січні 2025 року, розуміючи всі ризики війни.
Під час виконання бойового завдання 31.05.2025 р.,поблизу населеного пункту Новий путь, Глушковського району, Курської області, наш брат загинув, до останнього залишаючись вірним країні, та своїм побратимам.
Для нашої родини це непоправна втрата і біль, який не зникне ніколи.
Я більше ніколи не почую його голосу, не обійму, не скажу«бережи себе».
Але я хочу, щоб уся країна знала: наш брат був Героєм.
Прошу вшанувати пам’ять нашого брата, Плещука Ярослава Михайловича, та присвоїти йому звання Героя України (посмертно) — як символ державної вдячності, справедливості й пам’яті про тих, хто віддав життя за нашу свободу.
Герої не вмирають.
Вони живуть, поки ми про них пам’ятаємо.
Наш брат — Герой України.