Пане Президенте!
Просимо Вас присвоїти (посмертно) звання Героя України моєму свекру (дідусеві) — воїну Збройних Сил України, справжньому синові своєї землі, старшому сержанту військової частини А4808 Балюку Віталію Дмитровичу.
Віталій Дмитрович народився 02 листопада 1972 року у місті Рівне, навчався у місцевій школі № 8.Та коли Батьківщина покликала — без вагань став на її захист 24 лютого 2023 року.
На війні Віталій Дмитрович проявив себе як мужній, відповідальний і відданий побратим. Він не ховався за спинами інших — завжди був там, де найважче. Його стійкість і відвага не раз рятували життя товаришів по службі. За час проходження служби був відзначений державними нагородами:
• «Золотий Хрест» — 26.08.2025 року;
• медаль «За стійкість та відвагу» — 18.04.2025 року;
• нагрудний знак «За оборону Запоріжжя»;
• «Сталевий хрест звитяги» — 10.02.2025 року.
23 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Федорівка Волноваського району Донецької області Віталій Дмитрович загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрона. Він віддав своє життя за те, щоб ми мали шанс жити, любити, ростити дітей і вірити в завтрашній день.
Для своєї родини він був опорою і світлом. Для побратимів — надійним плечем. Для України — Захисником.
До останнього подиху він залишався вірним присязі та стояв на захисті рідної землі.
Просимо вшанувати його подвиг найвищою державною нагородою — званням Героя України (посмертно).