№22/259792-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) сержанту Хелетію Ярославу Олександровичу.
Автор (ініціатор): Хелетій Марина Олександрівна
Дата оприлюднення: 06 лютого 2026
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — почесного звання Героя України (посмертно) сержанту Хелетію Ярославу Олександровичу (24.07.1997 р.н.).
Ярослав присвятив себе військовій справі, вступивши до лав Збройних Сил України за контрактом 18 вересня 2018 року. З початком повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист Батьківщини. З 07 липня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади (в/ч А0989).
Бойові заслуги та подвиги:
• Лідерство в оточенні: Під час запеклих боїв на Донеччині Ярослав разом із підрозділом потрапив у вороже оточення («котел»). Взявши на себе відповідальність за побратимів, він проявив високу професійність та мужність, успішно вивівши весь особовий склад із оточення живими та без втрат.
• Бій 02 березня 2023 року: Поблизу н.п. Оріхово-Василівка Ярослав прийняв нерівний бій проти масованого штурму танків та піхоти ворога. Перебуваючи під щільним вогнем, він особисто знищив БМП-2, вивів з ладу танк Т-72 та ліквідував значну кількість живої сили противника. Попри важку вибухову травму та акубаротравму, отримані того дня, він продовжував евакуйовувати поранених побратимів із поля бою.
• Самовідданість: Раніше, 28.07.2022, він отримав важку мінно-вибухову травму біля н.п. Піски, але після лікування щоразу повертався на передову.
• Гуманітарна місія: Окрім бойових завдань, Ярослав самовіддано займався евакуацією мирного населення з прифронтових зон та рятував життя поранених військових, вивозячи їх з-під обстрілів.
• Професіоналізм: Останнім часом обіймав посаду командира взводу ударних БпЛА (РУБпАК) у складі 39-ї окремої зенітної ракетної бригади (в/ч А4047). Його бойовий шлях також пролягав через Карлівку, Григорівку, Воздвижівку, Слов'янськ та Білокузьминівку.
Трагічна загибель:
Ярослав Хелетій загинув 20 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі м. Костянтинівка Донецької області. Він до останнього подиху залишався взірцем честі та вірності військовій присязі.
Без люблячого чоловіка залишилася дружина, а без турботливого батька — неповнолітня дитина. Ця втрата є непоправною для сім'ї, але подвиг Ярослава має бути вшанований на державному рівні.
Пане Президенте, від імені родини прошу Вас надати Хелетію Ярославу Олександровичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — почесного звання Героя України (посмертно) сержанту Хелетію Ярославу Олександровичу (24.07.1997 р.н.).
Ярослав присвятив себе військовій справі, вступивши до лав Збройних Сил України за контрактом 18 вересня 2018 року. З початком повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист Батьківщини. З 07 липня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади (в/ч А0989).
Бойові заслуги та подвиги:
• Лідерство в оточенні: Під час запеклих боїв на Донеччині Ярослав разом із підрозділом потрапив у вороже оточення («котел»). Взявши на себе відповідальність за побратимів, він проявив високу професійність та мужність, успішно вивівши весь особовий склад із оточення живими та без втрат.
• Бій 02 березня 2023 року: Поблизу н.п. Оріхово-Василівка Ярослав прийняв нерівний бій проти масованого штурму танків та піхоти ворога. Перебуваючи під щільним вогнем, він особисто знищив БМП-2, вивів з ладу танк Т-72 та ліквідував значну кількість живої сили противника. Попри важку вибухову травму та акубаротравму, отримані того дня, він продовжував евакуйовувати поранених побратимів із поля бою.
• Самовідданість: Раніше, 28.07.2022, він отримав важку мінно-вибухову травму біля н.п. Піски, але після лікування щоразу повертався на передову.
• Гуманітарна місія: Окрім бойових завдань, Ярослав самовіддано займався евакуацією мирного населення з прифронтових зон та рятував життя поранених військових, вивозячи їх з-під обстрілів.
• Професіоналізм: Останнім часом обіймав посаду командира взводу ударних БпЛА (РУБпАК) у складі 39-ї окремої зенітної ракетної бригади (в/ч А4047). Його бойовий шлях також пролягав через Карлівку, Григорівку, Воздвижівку, Слов'янськ та Білокузьминівку.
Трагічна загибель:
Ярослав Хелетій загинув 20 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі м. Костянтинівка Донецької області. Він до останнього подиху залишався взірцем честі та вірності військовій присязі.
Без люблячого чоловіка залишилася дружина, а без турботливого батька — неповнолітня дитина. Ця втрата є непоправною для сім'ї, але подвиг Ярослава має бути вшанований на державному рівні.
Пане Президенте, від імені родини прошу Вас надати Хелетію Ярославу Олександровичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Качула Альона Василівна
06 лютого 2026
2.
Ільченко Тетяна Станіславівна
06 лютого 2026
3.
Пономарьова Тетяна Олексіївна
06 лютого 2026
4.
Швидка Дар'я Дмитрівна
06 лютого 2026
5.
Бикова Анна Олександрівна
06 лютого 2026
6.
Сидоренко Анастасія Володимирівна
06 лютого 2026
7.
Анохіна Валентина Іванівна
06 лютого 2026
8.
Покришка Ольга Василівна
06 лютого 2026
9.
Лобас Наталія Анатоліївна
06 лютого 2026
10.
Ганчик Галина Василівна
06 лютого 2026
11.
Вовк Оксана Іванівна
06 лютого 2026
12.
Петрик Юлія Миколаївна
06 лютого 2026
13.
Ординська Віталіна Вадимівна
06 лютого 2026
14.
Гумен Єлизавета Павлівна
06 лютого 2026
15.
Філь Тетяна Олександрівна
06 лютого 2026
16.
Гейко Олена Вікторівна
06 лютого 2026
17.
Іванців Наталія Володимирівна
06 лютого 2026
18.
Бондар Марина Павлівна
06 лютого 2026
19.
Сапужак Ольга Миколаївна
06 лютого 2026
20.
Набиванець Софія Богданівна
06 лютого 2026
21.
Мінчук Валентина Іванівна
06 лютого 2026
22.
Лоскутова Тетяна Леонідівна
06 лютого 2026
23.
Баглай Вікторія Миколаївна
06 лютого 2026
24.
Костіна Анна Володимирівна
06 лютого 2026
25.
Ільницька Алла Михайлівна
06 лютого 2026
26.
Топольніцька Інна Василівна
06 лютого 2026
27.
Козіня Ольга Сергіївна
06 лютого 2026
28.
Зигун Дмитро Олександрович
06 лютого 2026
29.
Володіна Алла Григорівна
06 лютого 2026
30.
Лука Катерина Леонідівна
06 лютого 2026
168
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 89 днів
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.