№22/259792-еп
Присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) сержанту Хелетію Ярославу Олександровичу.
Автор (ініціатор): Хелетій Марина Олександрівна
Дата оприлюднення: 06 лютого 2026
Пане Президенте!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — почесного звання Героя України (посмертно) сержанту Хелетію Ярославу Олександровичу (24.07.1997 р.н.).
Ярослав присвятив себе військовій справі, вступивши до лав Збройних Сил України за контрактом 18 вересня 2018 року. З початком повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист Батьківщини. З 07 липня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади (в/ч А0989).
Бойові заслуги та подвиги:
• Лідерство в оточенні: Під час запеклих боїв на Донеччині Ярослав разом із підрозділом потрапив у вороже оточення («котел»). Взявши на себе відповідальність за побратимів, він проявив високу професійність та мужність, успішно вивівши весь особовий склад із оточення живими та без втрат.
• Бій 02 березня 2023 року: Поблизу н.п. Оріхово-Василівка Ярослав прийняв нерівний бій проти масованого штурму танків та піхоти ворога. Перебуваючи під щільним вогнем, він особисто знищив БМП-2, вивів з ладу танк Т-72 та ліквідував значну кількість живої сили противника. Попри важку вибухову травму та акубаротравму, отримані того дня, він продовжував евакуйовувати поранених побратимів із поля бою.
• Самовідданість: Раніше, 28.07.2022, він отримав важку мінно-вибухову травму біля н.п. Піски, але після лікування щоразу повертався на передову.
• Гуманітарна місія: Окрім бойових завдань, Ярослав самовіддано займався евакуацією мирного населення з прифронтових зон та рятував життя поранених військових, вивозячи їх з-під обстрілів.
• Професіоналізм: Останнім часом обіймав посаду командира взводу ударних БпЛА (РУБпАК) у складі 39-ї окремої зенітної ракетної бригади (в/ч А4047). Його бойовий шлях також пролягав через Карлівку, Григорівку, Воздвижівку, Слов'янськ та Білокузьминівку.
Трагічна загибель:
Ярослав Хелетій загинув 20 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі м. Костянтинівка Донецької області. Він до останнього подиху залишався взірцем честі та вірності військовій присязі.
Без люблячого чоловіка залишилася дружина, а без турботливого батька — неповнолітня дитина. Ця втрата є непоправною для сім'ї, але подвиг Ярослава має бути вшанований на державному рівні.
Пане Президенте, від імені родини прошу Вас надати Хелетію Ярославу Олександровичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння найвищої державної нагороди — почесного звання Героя України (посмертно) сержанту Хелетію Ярославу Олександровичу (24.07.1997 р.н.).
Ярослав присвятив себе військовій справі, вступивши до лав Збройних Сил України за контрактом 18 вересня 2018 року. З початком повномасштабного вторгнення він без вагань став на захист Батьківщини. З 07 липня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях у складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади (в/ч А0989).
Бойові заслуги та подвиги:
• Лідерство в оточенні: Під час запеклих боїв на Донеччині Ярослав разом із підрозділом потрапив у вороже оточення («котел»). Взявши на себе відповідальність за побратимів, він проявив високу професійність та мужність, успішно вивівши весь особовий склад із оточення живими та без втрат.
• Бій 02 березня 2023 року: Поблизу н.п. Оріхово-Василівка Ярослав прийняв нерівний бій проти масованого штурму танків та піхоти ворога. Перебуваючи під щільним вогнем, він особисто знищив БМП-2, вивів з ладу танк Т-72 та ліквідував значну кількість живої сили противника. Попри важку вибухову травму та акубаротравму, отримані того дня, він продовжував евакуйовувати поранених побратимів із поля бою.
• Самовідданість: Раніше, 28.07.2022, він отримав важку мінно-вибухову травму біля н.п. Піски, але після лікування щоразу повертався на передову.
• Гуманітарна місія: Окрім бойових завдань, Ярослав самовіддано займався евакуацією мирного населення з прифронтових зон та рятував життя поранених військових, вивозячи їх з-під обстрілів.
• Професіоналізм: Останнім часом обіймав посаду командира взводу ударних БпЛА (РУБпАК) у складі 39-ї окремої зенітної ракетної бригади (в/ч А4047). Його бойовий шлях також пролягав через Карлівку, Григорівку, Воздвижівку, Слов'янськ та Білокузьминівку.
Трагічна загибель:
Ярослав Хелетій загинув 20 грудня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі м. Костянтинівка Донецької області. Він до останнього подиху залишався взірцем честі та вірності військовій присязі.
Без люблячого чоловіка залишилася дружина, а без турботливого батька — неповнолітня дитина. Ця втрата є непоправною для сім'ї, але подвиг Ярослава має бути вшанований на державному рівні.
Пане Президенте, від імені родини прошу Вас надати Хелетію Ярославу Олександровичу звання Героя України (посмертно).
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
Перелік осіб які підписали електронну петицію*
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
* інформаційне повідомлення про додаткову перевірку голосів
1.
Пойда Любов Федорівна
14 квітня 2026
2.
Рудецька Ганна Ярославівна
14 квітня 2026
3.
Пігуля Аліна Анатоліївна
14 квітня 2026
4.
Греба Оксана Юріївна
14 квітня 2026
5.
Завадська Юлія Володимирівна
14 квітня 2026
6.
Ходченко Антоніна Анатоліївна
14 квітня 2026
7.
Паньків Інна Володимирівна
14 квітня 2026
8.
Цвелих Анастасія Олександрівна
14 квітня 2026
9.
Андреєва Наталія Василівна
14 квітня 2026
10.
Приходько Діана Ігорівна
14 квітня 2026
11.
Личак Надія Миколаївна
14 квітня 2026
12.
Костинська Руслана Вікторівна
14 квітня 2026
13.
Головач Юлія Віталіївна
14 квітня 2026
14.
Кісельова Ніла Степанівна
13 квітня 2026
15.
Величко Ірина Юріївна
13 квітня 2026
16.
Короленко Тетяна Вікторівна
13 квітня 2026
17.
Безпалько Катерина Володимирівна
13 квітня 2026
18.
Кусовська Наталя Олександрівна
13 квітня 2026
19.
Пазєєва Ганна Михайлівна
13 квітня 2026
20.
Теодорович Руслана Русланівна
10 квітня 2026
21.
Чухрай Ірина Вікторівна
09 квітня 2026
22.
Лаврут Вікторія Анатоліївна
09 квітня 2026
23.
Малакова Ірина Петрівна
09 квітня 2026
24.
Кулик Ірина Миколаївна
08 квітня 2026
25.
Синишин Іван Олексійович
08 квітня 2026
26.
Балушкіна Валентина Володимирівна
08 квітня 2026
27.
Проскурова Олена Миколаївна
08 квітня 2026
28.
Кузишин Анастасія Ростиславівна
07 квітня 2026
29.
Хабанець Юлія Олександрівна
07 квітня 2026
30.
Мельничук Ольга Вікторівна
07 квітня 2026
1893
голосів з 25000
необхідних
голосів з 25000
необхідних
Статус:
Триває збір підписів
Залишилося 22 дні
Для того, щоб підтримати петицію, необхідно авторизуватися.