Присвоєння звання Героя України (посмертно) Комару Вадиму Ігоровичу.
Шановний пане президенте! Звертаємося до Вас з проханням присвоїти почесне звання Героя України (посмертно)
Військовослужбовцю частини 3035, старшому солдату Комару Вадиму Ігоровичу.
Народився Вадим 9 червня 2002 року у селі Волиця.
У 2020 році вступив до лав Збройних Сил України, проходив строкову службу. Згодом служив за контрактом в Національній Гвардії України. Проте, будучи патріотом своє країни, рвався на передову, щоб бути корисним у боротьбі з окупантом. Тоді Вадим за власним бажанням перевівся до військової частини 3028 «Червона калина» і одразу потрапив у м.Буча, де брав участь у боях за звільненні міста. Згодом був призначений на посаду командира відділення.
У 2023 році навчався у Великій Британії, був старшим над рекрутами. Одразу після навчання – ротація в Часів Яр.Півроку – важкі і запеклі бої. Але Вадим тоді не зазнав жодного ушкодження, тому весь час говорив, що поруч з ним Янгол-Охоронець.
У вересні 2024 року хлопець вступає до Львівської військової академії сухопутних військ, де провчився 6 місяців. За розподілом потрапляє до бригади спеціального призначення «Азов», згодом переводиться до батальйону «Донбас».
У 2025 році Вадим звільнився з лав Курсантського складу і проходив службу у 18 Слов’янській бригаді Національної Гвардії України на посаді оператора ударних безпілотних авіаційних комплексів спеціального призначення. Вправний боєць успішно виконував поставлені перед ним бойові завдання. Він був відданий своїм побратимам та дбав про них, як про свою родину.
22 серпня 2025 року серце відважного воїна Комара Вадима Ігоровича перестало битися. Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну її свободу та незалежність він загинув в районі м.Попасна Краматорського району Донецької області.
Вадим Комар був гідним сином своєї Батьківщини, людиною, яка не злякалася небезпеки й стала на захист рідної землі.
Слава Україні! Героям Слава!