Звернення до Президента України щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) Козловському Любомиру Івановичу

Шановний Пане Президенте України!
Я, Козловська Ольга Михайлівна, дружина Козловського Любомира Івановича, звертаюся до Вас від імені наших дітей, нашої родини, побратимів, друзів із щирим проханням вшанувати пам'ять мужнього і відданого сина України та Захисника Батьківщини шляхом присвоєння йому найвищої державної нагороди - звання Героя України ( посмертно ).
Сержант Козловський Любомир Іванович, командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини А 4047.Народився 29.08.1983р.у селі Вузлове Львівської області. Призваний за мобілізацією 08.07.2022р. Шептицьким ТЦК та СП ( Львівська обл.), де і служив державі перший час. Ні дня не вагаючись, приступив до головного обов'язку кожного чоловіка - став на захист своєї держави. Зарекомендував себе як дисциплінований, професійно грамотний військовослужбовець, принциповий, вимогливий, справедливий і наполегливий у досягненні визначеної мети. Посадові обов'язки опанував в повному обсязі.
Вважаю великим подвигом те, що мій чоловік тримав позиції у місті Часів Яр 100 днів без жодного дня перепочинку і до останнього подиху. Це справжній подвиг людської витривалості.Я пишаюся своїм чоловіком, який вірно і чесно тримав оборону там, де кожен метр землі давався надзусиллями.Його відданість присязі та місту Часів Яр - це приклад незламності духу. Справжній воїн, який витримав там, де не витримує метал!
На превеликий жаль, Любомир загинув 04.05.2025 р., виконуючи бойові завдання в районі н.п.Часів Яр Донецької обл.
Мій чоловік був прекрасним батьком для двох своїх дітей - Данила ( 25.07.2012р.н) та Марії ( 06.03.2014.р.н), люблячим та вірним чоловіком, турботлим і вихованим сином, вірним братом та другом. Його працьовитість вражала.У свої молоді роки він власними зусиллями придбав великий будинок, виховав чудових дітей, насадив яблуневі сади, якими так гордився. Як турботливий батько, він робив це не тільки для себе, а й для майбутнього свої дітей.Коли син запитав, чи сподівається він сам дочекатися плодів, чоловік сказав, що справжній господар садить дерево для тих, хто прийде після нього. Його праця стала символом безкорисливої любові! Для наших дітей важливо, щоб їх батька визнали Героєм України. Для вшанування пам'яті вірного захисника України, Козловського Любомира Івановича, прошу Вас підтримати петицію та присвоїти моєму чоловіку Козловському Любомиру Івановичу звання - Герой України (посмертно). Ця петиція - це найменше, що ми можемо зробити для Любомира, який віддав своє найцінніше, залишивши життя у 42 роки, так рано!
З надією та повагою Козловська Ольга Михайлівна.
Вічна пам'ять і слава Героям!